За останні 38 років у світі не звучало так багато ядерної риторики, як сьогодні. Навіть в розпал Холодної війни ніхто не дозволяв собі так легковажно погрожувати застосуванням ядерної зброї.
Про це на сторінках Sueddeutsche Zeitung пише оглядач Юліан Ханс.
"Влада Росії випустила цього джина з пляшки. І тепер він починає приносити неприємності", - йдеться в статті.
Йдеться про документальний фільм, випущений одним з російських телеканалів у 2015 році, в якому Володимир Путін був показаний як головний диригент анексії Криму, який послав сильний "сигнал усьому світу, припустивши приведення у бойову готовність" ядерної зброї, не виключаючи її застосуванняв Україні. Іншим разом, російський телеведучий в ефірі вихваляв Росію, яка "єдина здатна перетворити США в радіоактивний попіл". Згодом, Кремль відправив у Калінінградську область ракетні комплекси "Іскандер".
"Але Росія занадто слабка в економічному плані і неприваблива в політичному, щоб мати хоч якесь значення на міжнародній арені. Тому російська влада намагається здобути поважність за рахунок дешевої партизанської тактики з дезінформації, кібератак, операцій спецслужб і спецназу", - йдеться в статті.
Ядерний арсенал Кремль використовує як гарантію, що її зухвала поведінка лишиться без відповіді. Але тепер президент США Дональд Трамп, якого так хвалили російські ЗМІ і влада, оголосив про намір збільшити витрати на армію і наростити ядерний арсенал. Тому для збереження паритету Москві теж доведеться почати гонку озброєнь. Але на це у Росії зовсім немає грошей.
Раніше видання Financial Times розмірковувало про безпеку Європи в еру Трампа. Британська газета писала, що поява у Німеччини ядерного арсеналу більше не здається немислимою. Сам факт, що питання ядерного статусу Німеччини почали серйозно обговорювати, вказує на зміни в дебатах в області безпеки країни.