Будь-яке рішення, яке потрібно ухвалити в Конгресі США, британському парламенті, в ООН чи будь-яку іншому парламентарному інституті, вимагає відповідей на два питання: чи є законний шлях зробити бажане і чи знайдеться політична вага для цього. Часом політичні ініціативи настільки нереалістичні, що навіть немає сенсу доручати юристам шукати юридичні шляхи для їх втілення. Або ж навпаки, юридична процедура на стільки суперечить ініціативі, що шукати політичну підтримку для неї не варто.
Однак, кожна з цих двох ситуацій не стосується ідеї виключити Росію або хоча б призупинити її участь в Раді безпеки ООН, - сказав під час дискусії в Atlantic Council старший науковий співробітник Центру міжнародного права Лаутерпахта в Кембриджському університеті Томас Грент. Він впевнений в існуванні юридичної процедури для цього.
«ООН щонайменше двічі практично призупиняла участь країн-учасниць. Це було в 1956 році, коли СРСР вторгся в Угорщину. І її уряд був силою повалений. Генеральна асамблея ООН не дозволяла Угорщині три роки поспіль представляли себе. Також це сталося в 1974 році, коли ООН намагалася напоумити ПАР відмовитися від апартеїду. ПАР відмовилялася багато років. Тож в 1974-му ООН з практичною метою призупинила участь країни. І ПАР, і Угорщина залишилися членами ООН. Але їхня участь була де-факто тимчасово призупинена. Це конституційна історія організації ООН», - пояснив Грент.
Він зауважив, що у Ради безпеки ООН є свої правила проведення процедур. Однак, він вказав на Комітет з перевірки повноважень Ради безпеки, який складається з 9 членів, призначений Генеральною асамблеєю. Грент підкреслив, що в роботі Комітету з перевірки повноважень є процедура протесту. Рада безпеки ніколи ще не мала справу з цією процедурою. Тому що ніхто ніколи не застосовував її. Однак, протест може бути висловлений будь-яким учасником Ради проти будь-якого іншого. І якщо такий протест все ж висловлений, тоді Рада безпеки повинна призначити відповідну процедуру для представника країни, якої цей протест стосувався. Право вето в даному випадку не діє і знадобиться лише підтримка більшості.
«Якщо ми подивимося на склад Ради безпеки ООН, там є 5 постійних членів і ще 10 інших учасників. Давайте уявимо, що кожна з них - найкращий друг Росії, існує 10 Північних Корей, Куб і Венесуел. Тоді можна було б сказати, що з політичної точки зору, ініціатива виключити Росію провальна. Але сьогодні Рада безпеки не схиляється так сильно на бік Росії. Навпаки. Залежно від того, як рахувати, там є 9-10 друзів України», - наголосив Грент.
Він пояснив, що зарахував країни до клубу «друзів» України з огляду на те, як вони голосували в Генеральній асамблеї ООН впродовж минулого року.
«Такий політичний фон ілюструє, що це не можна вважати чимось немислимим. Чи буде це легко зробити? Звісно ні, це великий крок. Але ми маємо справу не з легким чи не серйозним порушенням міжнародного закону. Ні, це безпрецедентна атака проти основоположних принципів ООН», - сказав експерт, додавши, що з моменту заснування ООН в світі були випадки, коли конфлікти спалахували через територіальні суперечки.
Однак, ніхто не робив спроб стерти з мапи цілу країну. Це намагався зробити хіба що Саддам Хусейн, наказавши армії Іраку вторгнутися в Кувейт. Але саме тому весь світ втрутився, щоб перекреслити його плани. Сьогодні Росія теж добивається, щоб Україна зникла з мапи.