UA / RU
Підтримати ZN.ua

Російська "Алроса" намагається "хакнути" санкції: кому компанія продає алмази - Bloomberg

Компанії вдалося відновити майже довоєнний рівень експорту на сотні мільйонів доларів на місяць.

Російська алмазодобувна компанія «Алроса» знайшла спосіб обходити західні санкції, і змогла наростити експорт алмазів до рівня, близького до довоєнного, пише Bloomberg.

Санкції проти «Алроси» спровокували хаос на алмазному ринку: огранщики, полірувальники та торговці шукали можливості закуповувати каміння, особливо дрібне та дешеве, на якому спеціалізується компанія, але банки відмовлялися проводити платежі.

Ситуація змінилася після того, як індійським банкам «стає дедалі більш комфортно сприяти транзакціям у валютах, відмінних від долара США», повідомили журналістам інформовані джерела.

За кілька місяців після потрапляння під санкції США, «Алроса» знову продає алмази на суму понад $250 млн на місяць, причому зараз продаж нижче довоєнного рівня лише на $50-100 млн на місяць», - йдеться в матеріалі.

Більшість російських каменів прямує виробникам до Індії, де сотні підприємств займаються їх ограновуванням та поліруванням для готових виробів. Але є й європейські покупці. Розплачуються за товар покупці переважно у рупіях.

Формально такі угоди не порушують санкції, і проводять вони досить тихо навіть за мірками закритого світу алмазної галузі. «Алроса» більше не публікує інформацію про продажі та свої фінансові показники.

«Поновлені продажі показують, як покупці російської продукції, від нафти і газу до вугілля і алюмінію, знаходять способи зберегти потік сировини, попри санкції», - йдеться в матеріалі.

Попри те, що деякі найбільші виробники, такі як Tiffany & Co. і Signet Jewelers Ltd, відмовляють від російського каміння, ринки Китаю і Близького Сходу, як і раніше, зацікавлені в них.

Читайте також: Росія звернулася до Туреччини за допомогою в обході західних санкцій – розвідка

Докладніше про те, які російські товари більше не поставлятимуться на європейські ринки, і яка українська продукція може їх замінити, читайте у статті Ігоря Гужви та Євгена Іванова «Яких російських товарів позбулися західні ринки».