Президент США Джо Байден говорив правильні речі щодо протидії кібератакам з боку російських хакерів. Відповідаючи на масштабну хакерську атаку, яка вдарила тисячі американських компаній та приватних осіб, Байден виступив із заявою, пообіцявши «вжити будь-яких необхідних заходів для захисту свого народу та критичної інфраструктури». Це твердження з’явилося невдовзі після того, як американські та британські чиновники розкрили ймовірну спробу російських хакерів отримати паролі урядових службовців США, пише The Washington Post.
Але незадовго до цих двох інцидентів, адміністрація Байдена вжила заходів, які надіслали кардинально інше повідомлення - оголосивши про підтримку зусиль ООН з розробки міжнародних «правил регулювання» кіберпростору, головним ініціатором яких фактично є саме Росія.
Ці історії розповідають все, що потрібно знати про поточний стан кіберпростору: Сполучені Штати наголошують на своєму бажанні протистояти російським хакерам, але водночас дозволяють Москві формувати міжнародні норми для підтримки власних інтересів.
Росія має схильність використовувати ООН для досягнення своїх цілей. Протягом кількох місяців чиновники Кремля погрожували використовувати право вето Ради Безпеки ООН для обмеження поставок гуманітарної допомоги в Сирію - частина зусиль президента Володимира Путіна щодо зміцнення режиму Башара Асада. Минулого тижня Москва погодилася дозволити єдиний перетин кордону для відправлення допомоги, а не чотири місця перетину, як було заплановано. Росія також неодноразово блокувала зусилля ООН щодо засудження використання хімічної зброї та насильства проти цивільного населення в Сирії. Вона використала своє членство в Раді з прав людини ООН, щоб прикривати власні внутрішні порушення прав людини.
Чому США очікують, що Росія з її авторитарним контролем над своїм внутрішнім Інтернет-простором діятиме інакше, коли справа торкнеться кіберпростору? Швидше за все, Москва встановить жорсткі правила, підкріплені авторитаризмом задля власної вигоди.
У Кремлі існує давно встановлена схема стримування американських зусиль для досягнення продуктивних результатів в ООН. У 2018 році, після зупинки переговорів ООН щодо політики кіберзагроз, Росія створила Робочу групу відкритого типу, і з тих пір використовує цю групу для забезпечення того, щоб інші члени ООН слідували її планам. Як Сполучені Штати, так і Росія висунули дві окремі резолюції щодо регулювання кіберзлочинності, але Росія здобула перевагу, отримавши дозвіл ООН на розробку глобального договору про боротьбу з кіберзлочинністю.
Стратегічне співробітництво Росії з Китаєм у кіберпросторі також не йде на користь інтересам США. У 2015 році дві країни підписали угоду «про співпрацю у забезпеченні міжнародної інформаційної безпеки».
Росія запропонувала резолюцію ООН про кіберзлочинність, метою якої є активна боротьба з використанням інформаційних технологій у злочинних цілях. Але можна припустити, що на практиці Москва використовуватиме ці положення для цензури внутрішнього Інтернет-простору та свободи вираження поглядів у соціальних мережах.
Російський проект договору втілює так званий принцип цифрового «суверенітету», який Москва і Пекін просувають роками. Раніше цього року Росія об'єдналася з Китаєм в спробі подальшого встановлення цифрового суверенітету в міжнародній системі. Росія використовує ООН для проведення тривалих, відволікаючих і безрезультатних переговорів. Поки західні лідери думають, що вони можуть «достукатися» до Кремля, сідаючи за стіл переговорів, Росія невпинно продовжує дотримуватися власного порядку денного.
Класичний приклад: російський міністр закордонних справ Сергій Лавров у червні опублікував статтю, в якій пообіцяв співпрацювати з США в кіберпросторі, при цьому присвятивши більшу частину матеріалу критиці західного лібералізму та демократичного світового порядку, заснованого на правилах, підриваючи лідерство США та виправдовуючи агресивну політику Китаю.
Сполученим Штатам доведеться кардинально змінити свій підхід, що стосується Росії та кібербезпеки. Водночас природа кіберпростору означає необхідність міжнародної співпраці. З огляду на те, що Росія та інші авторитарні держави використовують цю співпрацю для досягнення власних цілей, Сполучені Штати повинні реалістично ставитися до намірів Москви та ролі міжнародних угод у боротьбі з кіберзагрозами. Сполучені Штати можуть зібрати демократичних однодумців для боротьби з авторитарним зловживанням механізмами ООН.
США також можуть використати уроки історії. Успішна політика ядерного стримування, а не Організація Об’єднаних Націй, запобігла апокаліпсису під час холодної війни. Росія і Китай регулярно порушують міжнародне право, тому вони не будуть дотримуватися жодної договірної системи, вони використовуватимуть подібні домовленості, щоб зв’язати руки своїм суперникам. Але США можуть завадити їм розпочати кібератаки, використовуючи нові наступальні та оборонні кіберможливості.
Вплив Росії на кіберполітику в ООН є небезпечним, і адміністрація Байдена не повинна дозволяти Москві регулювати міжнародний цифровий простір: стримування, а не багатосторонність визначатиме кіберперспективи Америки щодо Росії, резюмує видання.
У ніч на 3 липня повідомлялося, що компанія Kaseya зазнала потенційно дуже масштабної кібератаки із застосуванням вірусу-здирника. Хакерська атака торкнулася компанії, прямо або побічно пов'язані з Kaseya. Kaseya займається віддаленим контролем за програмами своїх клієнтів: постачальників інтернет-послуг для бізнесу.
Пізніше агентство Bloomberg з посиланням на експертів у сфері кібербезпеки повідомило, що хакери почали вимагати від Kaseya викуп в розмірі $70 млн біткоіни.