Протягом тисячоліть віруси кажанів ховалися в лісах Західної Африки, Індії, Південної Америки та інших частин світу. Але, залишаючись локалізованими, вони становили невелику загрозу для людства. Згідно з новим аналізом даних від Reuters, що такий статус-кво перекреслено і над світом нависла нова загроза пандемії.
Сьогодні, коли все більше і більше людей зазіхають на середовище проживання кажанів, патогени, які переносять ці тварини, створюють епідеміологічне мінне поле в 113 країнах, де високий ризик того, що вірус перейде на інші види й заразить людей.
Кажани пов’язані з багатьма найбільш смертоносними спалахами захворювань, які сталися протягом останніх півстоліття, включаючи пандемію COVID-19, яка вбила щонайменше 7 мільйонів людей і бере свій початок у родині коронавірусів, які передаються кажанами. Хоча вчені все ще намагаються з’ясувати, як цей вірус заразив людей, десятки інших спалахів можна простежити через вторгнення людей у райони, де багато кажанів.
Щоб визначити, де може виникнути наступна пандемія, агентство Reuters використало дані протягом двох десятиліть про спалах хвороби та дані про навколишнє середовище, щоб точно визначити місця на планеті, найбільш вразливі до «поширення зоонозів» — термін, який означає, коли вірус переходить між видами. Віруси переходять від кажанів до людей або через проміжного хазяїна, такого як свиня, шимпанзе чи циветта (вівера, мускусний кіт), або безпосередньо через контакт людини з сечею, фекаліями, кров’ю чи слиною кажанів.
Журналісти Reuters поспілкувалися з десятками вчених, прочитали численні академічні дослідження та подорожували багатими кажанами країнами по всьому світу, щоб дізнатися, як знищення диких територій людиною підвищує ризик пандемії. Наш аналіз даних – перший у своєму роді – виявив, що глобальна економічна система стикається з природою та ставить під загрозу здоров’я людей, оскільки ліси, багаті кажанами, вирубуються, щоб звільнити місце для ферм, шахт, доріг та інших будівель.
Ось основні висновки цього дослідження:
- Агентство Reuters виявило понад 9 мільйонів квадратних кілометрів на Землі, де у 2020 році були сприятливі умови для поширення вірусу, що передається кажанами, що, можливо, викликало нову пандемію. Ці області, які ми назвали «зонами стрибка», охоплюють земну кулю, охоплюючи 6% суші Землі.
- Це здебільшого тропічні місцевості, багаті кажанами, які зазнають швидкої урбанізації. * Станом на 2020 рік майже 1,8 мільярда людей – більш ніж кожен п’ятий із нас – жили в районах з високим ризиком поширення. Це на 57% більше людей, які живуть у зонах стрибка, ніж два десятиліття тому, що збільшує ймовірність того, що смертельний вірус кажанів може поширитися.
- Крім того, ці люди живуть ближче один до одного, що збільшує ймовірність того, що спалах хвороби переросте у глобальну пандемію, яка швидко поширюється.
- Аналіз виявив високий ризик розповсюдження в регіонах, включаючи Китай, де виникла COVID-19; сусідній Лаос, де вчені виявили найближчих родичів у дикій природі вірусу, відповідального за нинішню пандемію; Індія, де півмільярда людей живуть у зонах стрибків, що швидко розширюються, найбільше серед усіх націй; і Бразилія, яка має найбільшу територію під загрозою, оскільки люди спустошують Амазонку.
- Каталізатором спалахів є не поведінка кажанів, кажуть вчені, а наша власна поведінка. Жага ресурсів – залізної руди, золота, какао та каучуку тощо – сприяє безконтрольному розвитку диких територій і підвищує ризик глобальних пандемій через більший контакт із тваринами, кажуть вчені. Майже за два десятиліття зони стрибків у світі втратили 21% свого деревного покриву, що вдвічі перевищує світовий показник.
- Тиск на колись віддалені ліси дає вірусам шанс поширюватися та мутувати, коли вони стрибають між видами тварин, і, зрештою, в людей. Смертельний вірус Nipah останніми десятиліттями перекинувся від азіатських фруктових кажанів до свиней, а від свиней до людей. Нещодавно Nipah довів здатність заражати людей безпосередньо через контакт із рідинами тіла кажанів.
- Людство знищує життєво важливі середовища існування, перш ніж вчені встигають їх вивчити. Розвиток не тільки приводить людей до ближчого контакту з патогенами, які можуть мати пандемічний потенціал; це також усуває таємниці природи, які можуть бути цінними для науки. Наприклад, здатність кажанів жити з кількома вірусами, не піддаючись багатьом, які можуть бути смертельними для інших ссавців, може дати важливі знання для створення вакцин, ліків чи інших інновацій.
- Уряди та корпорації мало роблять для оцінки ризику. У багатій на кажанів Гвінеї, Сьєрра-Леоне, Ліберії, У Кот-д'Івуарі та Гані, де Reuters вважає ризик пандемії одним із найвищих у світі, заявки, що очікують на розгляд, подвоїть територію, що використовується для розвідки та видобутку корисних копалин, до загальної площі 400 000 квадратних кілометрів, площа якої перевищує площу Німеччини. Майже одна третина цього розширення припадатиме на існуючі зони стрибків, де ризик поширення вже високий. Хоча ці країни вимагають від видобувних компаній оцінки потенційної шкоди для навколишнього середовища, яку можуть спричинити нові концесії, жодна з них не вимагає від компаній оцінки ризику побічного ефекту.