Міжнародний суд ООН, 31 січня, виніс фінальні рішення у справі за позовом України про фінансування Росією тероризму, а також щодо порушення останньою Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. При цьому суд задовольнив лише частину вимог української сторони. По суті, МС ООН дійшов висновків, які роблять мертвими та незастосовними більшість положень обох конвенцій, пише Володимир Кравченко у статті «Україна плете навколо Росії судове павутиння й перемагає «на мінімалках».
«Перемога для нас означала, що суд підтримає твердження української сторони повністю або частково, а програш — що МС ООН заявить, буцімто наміри не було доведено. Оптимізм вселяло те, що Конвенція дозволяла широке тлумачення. Й були сподівання, що судді виявляться спроможні ухвалити революційне рішення», – пише Кравченко.
Але рішення, оголошене в середу, виявилося геть не таким, як сподівалися українці. Зокрема, у випадку з Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, Суд визнав лише, що Москва порушила свої зобов’язання щодо недискримінації української меншини в Криму у сфері освіти. Водночас таких утисків стосовно кримських татар Суд не побачив. Крім того, в МС ООН вважають недоведеним порушення РФ Конвенції при забороні діяльності Меджлісу.
Юристи-міжнародники, з якими ZN.UA обговорювало рішення МС ООН за Конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, стверджують, що головний аргумент суду зводився до того, що Україна не довела елементу дискримінаційності й тому дії Росії не є порушеннями положень цього міжнародного договору. Але, підкреслив Кравченко, слід пам’ятати, що Україна була обмежена у виборі міжнародних договорів, у порушенні яких можна було висунути обвинувачення проти Росії.
Що стосується вимог щодо порушення Росією Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму, то МС ООН також задовольнив лише частину з них. А точніше Суд заявив, що РФ не виконала зобов’язань щодо розслідування випадків фінансування тероризму, на які неодноразово звертала увагу Україна. Водночас МС ООН зазначив, що Росія не виконала тимчасових заходів і визнала «ЛНР» і «ДНР». Однак загалом судді вирішили, що фінансування тероризму в розумінні Конвенції стосується лише перерахування коштів і не поширюється на надання бойовикам військової техніки та зброї.
«Обмеження застосування Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму лише фінансовими операціями в класичній формі не дає відповіді на запитання, чим тоді є постачання зброї й кешу бойовикам. Відповідь на це запитання залишилася поза сферою дії Конвенції», – зазначила Лана Зеркаль, яка раніше представляла Україну в міжнародних судах проти РФ.
Своєю чергою доцент кафедри міжнародного права КНУ ім. Т.Шевченко Захар Тропін у коментарі ZN.UA вважає, що висота порога доказу, встановленого Судом, є абсурдною і призводить до того, що притягти когось до відповідальності за Конвенцією про боротьбу з фінансуванням тероризму стає неможливо.
«Фактично сьогоднішнє рішення МС ООН впроваджує законні варіанти обходу положень Конвенції і передбачає цілком легальні шляхи спонсорування тероризму, що не просто зводить нанівець дію її положень, але може стимулювати деякі держави до такої діяльності», – вважає Захар Тропін.
Нагадаємо, Україна звернулася до Міжнародного Суду ООН із заявою проти РФ 16 січня 2017 року. У заяві наша країна звинувачувала Росію в порушенні двох конвенцій ООН, учасниками яких є обидві країни – міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму в зв'язку з підтримкою терористів на Донбасі, і міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у зв'язку з порушенням прав та переслідування кримських татар і українців на Кримському півострові.