Минув рік відколи президент Гаїті Жовенель Моїз був убитий у своєму будинку, де його мав охороняти елітний спецназ. Влада так і не змогла встановити та заарештувати всіх, хто організував і фінансував вбивство, а країна увійшла до стану вільного падіння через зростання насильства та економічного спаду (хоча куди ще падати?)
Багато хто біжить з Гаїті, здійснюючи небезпечні плавання до сусідніх країн, сотнями набиваючись на хисткі суденця. “Щодня – боротьба. Це боротьба за те, щоб залишитися живим. Це — боротьба за їжу. Це боротьба за виживання”, — сказав кореспонденту Associated Press Гектор Дюваль, сантехнік, який тепер водить мототаксі, щоб заробити більше грошей, оскільки гаїтяни бояться сідати в автобуси, що повільно рухаються, і ризикувати бути вбитими ворогуючими бандами.
Вбивства різко зросли, банди, що борються за територію, змусили тисячі сімей покинути свої будинки. У той же час спроби сформувати коаліційний уряд в останні тижні зазнали невдачі, а зусилля щодо проведення загальних виборів зайшли в глухий кут, змусивши багатьох задуматися про те, куди рухається Гаїті.
Прем'єр-міністр Аріель Анрі пообіцяв створити нову тимчасову раду для організації загальних виборів, але цього не сталося. Парламенту немає, тому що уряд не зміг організувати вибори у 2019 році, а покійний Моїз правил за допомогою указів, перш ніж був убитий.
Анрі сам визнав невизначеність, що нависла над розслідуванням вбивства Моїза. Нещодавно він написав у Твіттері: "У мене неприємне відчуття, що ті, хто задумав і профінансував цей моторошний план, все ще бігають вулицями і все ще вислизають від нашої судової системи".
Виступаючи на пам'ятному заході у п'ятницю, він висловив рішучість невпинно заохочувати розслідування до завершення. А поки він казав, сотні прихильників Моїза у футболках з вимогою справедливості пройшли маршем через столицю до будинку, де його було вбито, скандуючи: «Жожо, ми ніколи тебе не забудемо!» Деякі також вимагали, щоб Анрі був заарештований.
За підозрою у співучасті у вбивстві Моїза заарештовано понад 40 осіб, у тому числі високопоставлені поліцейські та група колишніх колумбійських солдатів. Принаймні двох із трьох підозрюваних, затриманих за межами Гаїті, екстрадували до США, де їм пред'явлено звинувачення, у тому числі в змові з метою скоєння вбивства або викрадення людей за межами Сполучених Штатів.
Багато родичів солдатів у Колумбії вимагають належного судового процесу та покращення жахливих умов утримання у в'язницях.
"Подовгу немає ні їжі, ні питної води", - сказала Ассошіейтед Прес Наталі Андраде, дружина відставного полковника Хуана Герреро. Вона відвідала його у в'язниці у травні і була стривожена тим, наскільки він схуд. За останні тижні щонайменше вісім ув'язнених на півдні Гаїті, не пов'язаних із справою Мойза, померли від спеки та недоїдання.
Об'єднане представництво ООН на Гаїті зазначило, що розслідування, схоже, зайшло в глухий кут, і закликало владу якнайшвидше притягнути винних до відповідальності.
Державний департамент США виступив з аналогічною заявою, заявивши, що він стурбований «обмеженим прогресом» розслідування, закликавши владу Гаїті забезпечити суворішу безпеку тих, хто займається цією справою, та збереження ключових доказів.
Вдова Моїза, Мартіна, цього місяця виступила із заявою, в якій йдеться, що вона не буде присутня на будь-яких урочистостях, організованих у четвер державою Гаїті, «глава уряду якого зазнає серйозних підозр у (причетності) до вбивства президента Республіки».
Анрі відмахнувся від цих звинувачень, але минулого року звільнив головного прокурора, який попросив суддю звинуватити прем'єр-міністра у вбивстві та заборонити йому залишати країну. Прокурор зазначив, що Анрі двічі розмовляв із ключовим підозрюваним за кілька годин після вбивства. Підозрюваний залишається на волі.
Гаїті - одна з найбідніших і нестабільних країн світу ; найбідніша країна Америки, яка постійно страждає від голоду, злочинності, стихійних лих і державних переворотів. У своєму звіті за березень 2019 року місія ООН з підтримки правосуддя в Гаїті зазначила, що «умови життя населення Гаїти все більше погіршуються». Загалом по країні, 5,5% та 27% людей перебувають у надзвичайних та продовольчих кризових ситуаціях, відповідно; 2,26 млн осіб класифікуються як люди, які не мають продовольчої безпеки і потребують гуманітарної допомоги у зв'язку з цим.