Росія перекинула солдатів до кордону з Україною, що викликало занепокоєння як українців, так і членів НАТО. Ризик військового вторгнення РФ став проблемою, але Росії не потрібно починати пряму атаку, щоб завдати шкоди Києву, пише Financial Times.
Присутність російських військових на українських кордонах вже лякає іноземних інвесторів — і сама по собі стала ефективним інструментом агресії.
У 2014 році, коли Росія анексувала Крим, міжнародне співтовариство побоювалося, що Москва розпочне наступ на інші сусідні країни. Інвестори теж були стурбовані, і фондові ринки «впали». Зараз фінансові ринки також знаходяться на межі.
Відтоді, як минулого місяця було зафіксовано військове нарощування Росії, українська гривня почала «падати», так само як і суверенні доларові облігації України, а «ціна захисту» від дефолту зросла.
У фінансовому плані Україна вже має власну «репутацію»: враховуючи історію корупції та впливу олігархів, країна звертається переважно до інвесторів із підвищеним апетитом до ризику. Минулого року прямі іноземні інвестиції (ПІІ) в Україну були не надто активними, тоді як сусідня Польща, для прикладу, отримала чистий приплив ПІІ у розмірі понад 10 млрд євро.
Для такої крихкої економіки, як українська, привид війни – це сильний удар.
Звісно, російські акції також знижуються через загрозу війни, але економіка РФ у десять разів більша за розміром і може витримувати набагато сильніший тиск.
І хоча уряд президента Володимира Зеленського може спробувати боротися з корупцією та впливом олігархів, він нічого не може зробити, щоб швидко витіснити російських солдатів на своєму кордоні. Також альянс НАТО поки не зміг допомогти досягнути деескалації, хоча союзники заявляють, що твердо підтримують Київ.
Розгортання військових формувань на кордоні сусіда є хитрою стратегією Росії, оскільки, лякаючи інвесторів, Кремль також може завдати реальної шкоди Україні, економіка якої гостро потребує стабільної валюти та іноземних інвестицій.
Насправді, щоб завдати шкоди Києву, Росії достатньо просто тримати солдатів на кордоні, щоб продовжити невизначеність, і додавати час від часу військові навчання поблизу країни-сусіда. Дії Росії є типовим прикладом війни у «сірій зоні» — крихка межа між нібито «мирними відносинами» та офіційним збройним конфліктом.
Якби Росія хотіла ще більше послабити Україну, вона могла б зробити більше в економічному плані.
Як щодо того, щоб попросити кількох російських олігархів «натиснути» на гривню? Або спрямувати більше грошей у кишені корупціонерів, зірвавши тим самим зусилля Зеленського переконати світ, що Україна очищає свою репутацію? Для короткострокового ефекту це може поширити чутки про те, що вторгнення РФ ось-ось почнеться. Агресори, які ведуть війну у «сірій зоні» обмежені лише власною уявою.
Москва вже має досвід успішних «операцій у сірій зоні» проти України. У червні 2017 року російська кібератака NotPetya вдарила лікарні, енергокомпанії, аеропорти, близько двох десятків банків, карткові платіжні системи та уряд. Збої в результаті хакерської атаки викликали занепокоєння громадськості та втрату довіри міжнародних інвесторів.
Звичайно, «фінансово досвідчені» активісти в Україні та за її межами могли б почати «економічний наступ» на Москву, скорочуючи акції російських компаній або масово роблячи ставки проти рубля.
Проте на даний момент Київ вразливий для інвесторів та біржових трейдерів, які не мають геополітичних зобов’язань.
І чим більше страждає економіка України, тим меншими будуть її шанси на членство в ЄС. Президент Росії Владімір Путін не міг навіть сподіватися на кращий результат. Російським солдатам не треба перетинати кордон, щоб послабити Київ, резюмує видання.
Як би не розглядали «українську кризу» в Європі, провідні аналітики Росії вважають, що передова світової політики проходить сьогодні в Азії. Парадокс? Та ні, беручи до уваги, що, за результатами зустрічі міністрів закордонних справ «Великої сімки», яка завершилася минулої неділі в Ліверпулі, в підсумковій заяві про Україну — один рядок, а в заяві стосовно АСЕАН — три сторінки. Досить із нею ознайомитися, аби зрозуміти: Азія для Заходу — архіважливо. Однак, намагаючись посадити на розтяжку США — шантажуючи їх і колективний Захід можливим вторгненням в Україну та своїм подальшим зближенням із Китаєм, — Росія має всі шанси опинитися на розтяжці сама. Чому? Читайте у статті Сергія Корсунського «Імперія Путіна готується завдати удару у відповідь: чого очікувати Україні».