Сьогодні путінський режим зцементований більше, ніж на початку 2022 року. Однак, попри те, що здається, ніби для Кремля складається все добре, насправді це не зовсім так, пише Володимир Кравченко у статті для ZN.UA «Путін виграв вибори в Путіна. Що далі?».
«Зовні все виглядає добре: еліти залякані стратою Прігожина та згуртовані навколо Путіна; демократична опозиція п'є або каву в Парижі, або чифір у Воркуті; турбопатріоти, якщо не сидять у в’язниці, підтримують владу; армія наступає; громадяни укладають контракти з Міноборони; ОПК працює в три зміни; російська економіка, що встояла під західними санкціями, демонструє зростання; безробіття зменшується… Та за фасадом благополуччя приховані системні проблеми, які лише загострюються. Все це створює тиск на режим ізсередини», – пише Кравченко.
Зокрема, мілітаризованій економіці загрожує спад та інфляція. Хиткість ситуації показало, зокрема, й зникнення яєць на російському споживчому ринку. Стан справ, за словами автора, такий, що Кремль змушений поспішати з воєнними ус
Крім того, російський військово-промисловий кмплекс, який має багато проблем, розбалансований. У регіонах зростає нерівність, поглиблюється демографічна яма та посилюються проблеми з адаптацією мігрантів.
Також в РФ досі тривають конфлікти на міжнаціональному ґрунті. Зокрема, антиєврейські заворушення в Махачкалі, виступ у Башкортостані, вбивства на етнічному ґрунті звучать тривожними дзвіночками для Кремля. Адже там досі пам’ятають про національні конфлікти в СРСР наприкінці 1980-их, «парад суверенітетів», сепаратизм.
При цьому варто згадати ще й невдоволення дружин росіян, яких мобілізували для війни в Україні. Кремлівські політологи переконані, що «бабський бунт» становить серйозну загрозу. Вразливість путінської Росії перед «чорними лебедями», на думку Кравченка, лише зростає.
«Смерть Навального, збільшення кількості політв’язнів свідчать про те, що в Росії відбуватиметься посилення режиму та репресії незгодних. Гора квітів на могилі Навального, підпали кабінок для голосування, зіпсовані бюлетені, можливо, й були актом відчаю громадян, але вони демонструють наявний протестний потенціал у російському суспільстві та перспективу його радикалізації. Водночас загрозу для влади становлять і Z-патріоти, які в усьому бачать зрадництво та некомпетентність», – підсумував автор.
Напередодні Владімір Путін вважає своїм першочерговим завданням на посту президента війну з Україною. Про це він сказав, виступаючи перед журналістами після того, як у Росії закінчилися так звані «вибори Путіна».
Крім того, він не виключає, що між Росією та НАТО можливий повномасштабний конфлікт. Путін нарікав на Францію, яка «грає роль, що веде до посилення конфлікту». Він вважає, що останнім часом президент Франції Еммануель Макрон все ж таки пом'якшив свою позицію щодо відправки на Україну європейських військ «у тому сенсі, що цей контингент виконуватиме другорядні функції: займатиметься підготовкою військових кадрів в Україні, роз'ясненням, як користуватися західною технікою». На думку президента РФ, це мало чим відрізняється від того, що вже зараз роблять найманці.