Після подій 2014 року в Україні, російські державні телеканали стали зображати цю країну джерелом фашизму на чолі з "хунтою". В одному своєму репортажі головний телеканал Кремля неправдиво звинуватив українські владу в тому, що ті розіп'яли трирічного хлопчика. І дані провокаційні репортажі працюють. Саме вони допомогли розпалити безпрецедентну за своєю силою ненависть, зануривши мільйони російських телеглядачів у стан, що один учений в Москві назвав "схожим на транс", пише у своїй статті журналіст Марк Беннеттц для Politico.
Беннеттц звертає увагу на результати опитувань, проведених "Левада-центром", адже до початку революції 69% росіян позитивно ставилися до України, а після неї цей показник впав до 26%. При цьому журналіст зазначає, що міністр оборони Росії Сергій Шойгу одного разу назвав державні ЗМІ ще одним видом збройних сил.
Тому, коли в жовтні президент Росії Володимир Путін заявив, що фінансовані Кремлем телеканали повинні дати Україні перепочинок, багато хто сприйняв це як свого роду поступки у конфлікті з Україною.
"Ми не повинні виставляти нашого найближчого сусіда і братський народ в якомусь невигідному світлі. Це неправильно", - заявив Путін на засіданні Міжнародного дискусійного клубу "Валдай". Путін визнав, що в тому, як російські телеканали висвітлюють події в Україні, "чогось не вистачає".
Цільова аудиторія
Коментарі Путіна стали свідченням відлиги у відносинах між двома колишніми радянськими республіками, що почалася після приходу до влади в Україні Володимира Зеленського, 41-річного колишнього комедійного актора.
У вересні відбулася довгоочікувана подія: ці дві країни обмінялися полоненими, і Росія відправила на батьківщину 24 українських моряків, яких російські військові захопили в ході зіткнення в Чорному морі. Потім, 1 жовтня, Україна погодилася провести вибори в розорених війною східних областях, які знаходяться під контролем підтримуваних Кремлем сепаратистів. Цей крок може покласти кінець п'ятирічного конфлікту, який забрав життя понад 13 тисяч осіб, а ще мільйон перетворив на біженців.
За словами автора, Путін наполягав на проведенні виборів, і це було частиною угоди, підписаної в Білорусії Росією, Україною, представниками сепаратистів і Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Кремль заперечує, що він відправляв своїх військових в Донбас, і наполягає, що ті росіяни, які билися на боці сепаратистів, були "добровольцями", незважаючи на вагомі докази зворотного.
Ще до коментарів Путіна на засіданні дискусійного клубу "Валдай" російське державне телебачення почало пом'якшувати свою агресивну риторику. У якийсь момент термін "хунта" повністю зник з репортажів, а 15 вересня сталося щось надзвичайне. У підсумкових випусках новин на двох основних телеканалах не було жодного репортажу, присвяченого Україні. А все чому, адже тепер за ними дивиться Європа.
Нова програма
Хоча Кремль наполягає, що європейські і американські санкції, введені проти Росії після того, як вона анексувала Крим в 2014 році, не завдали шкоди його економіці, більшість керівників російського бізнесу вважають інакше, про що свідчать результати опитування, проведеного компанією PwC. З моменту введення санкцій реальні доходи населення щорічно знижувалися.
"Якщо можна домогтися скасування санкцій за допомогою політичного компромісу, Путін спробує це зробити. Сам по собі Донбас не має такої вже великої цінності для Кремля, - сказав Олександр Баун, старший науковий співробітник Московського центру Карнегі. - Це не Крим".
Договір, узгоджений в Білорусії, відомий як формула Штайнмайера - по імені міністра закордонних справ Німеччини Франка-Вальтера Штайнмайера, який вперше запропонував її в 2016 році. Згідно з його умовами, дві "народні республіки" Донбасу отримають особливий статус всередині України після проведення виборів, які спостерігачі ОБСЄ вважають вільними і чесними. Цей договір також передбачає, що обидві сторони конфлікту відведуть свої війська від лінії фронту, а Україна поверне собі контроль над кордоном з Росією.
"Формула Штайнмаєра - це більш або менш те, чого хоче Путін. З самого початку план Путіна ніколи не включав в себе анексію Донбасу. Мета полягала в федералізації України, у тому, щоб зробити Україну менш централізованою, більш слабкою, щоб змусити уряд у Києві частіше прислухатися до Москви", - пояснив Баун.
У своэму коментрарі до телеканалів Путіна завкликав, до зменшення тиску щодо українсьокої сторони - це частково спроба психологічно підготувати росіян до реінтеграції - як мінімум на папері - Донбасу в Україну. "Це сигнал про те, що Україна - це зовсім не те справжнісіньке пекло, яким її позиціонували. Зрештою, ми ж не можемо реінтегрувати Донбас в Україну, якщо ця країна являє собою неонацистське пекло, - пояснив Баун. - Тепер вони намагаються показати людям, що Україна вже не така, якою вона була в епоху Майдану".
Слідкуйте за новинами
Хоча і Київ, і Москва, очевидно, налаштовані до врегулювання конфлікту в Донбасі наврядчи це буде легким. Дмитро Орєшкін, незалежний політичний аналітик з Москви, повідомив українській пресі, що формула Штайнмайера зовсім не є "радикальним проривом" і що Кремль обов'язково спробує зберегти контроль над регіоном допомогою своїх ставлеників і маніпуляцій на виборах. Крім того, угода з Росією спровокувало протести націоналістів під офісом українського президента.
Лідери сепаратистів попередили Зеленського, що вибори повинні проходити на їх умовах, і пообіцяли, що вони не поступляться контроль над кордоном з Росією. Саме з таким посланням виступив Олексій Чеснаков, колишній член кремлівської адміністрації, який продовжує консультувати російські влади з питань, пов'язаних з Україною.
"Ми повинні бути реалістами. В кінцевому підсумку Україна матиме символічний суверенітет над Донбасом. Й не треба розраховувати на щось більше", - заявив Чеснаков російському державному інформаційному агентству ТАСС.
У даній ситуації неможливо передбачити фінал. Як вважає автор, позитивна модель України може виявитися більш вигідною для Кремля, ніж негативна.
Тому продовжуйте стежити за новинами.