3 пообіцяв, що Росія не буде торгувати своєю суверенністю і "тисячолітньою історією". І він, як може здатися, ні за ким не повторює. Це гасло про "оборону" країни від зовнішнього впливу вже багато років становить фундамент його політичної віри.
Про це на сторінках Gazeta Wyborcza пише Вацлав Радзівінович, нагадуючи, що в Москві відчайдушно шукають рецепт пожвавлення економіки. Президент Путін зібрав дуже різних експертів і наказав їм порадити, як так зробити, щоб економіка замість того, щоб обвалюватися, розквітла. Він сам того не визнає, але в кризу Росію Путін загнав сам.
Коли в травня 2012 року він повернувся в Кремль, а по всій країні ще пахло революційним настроєм з Болотної площі, новообраний старий президент, який чотири роки просидів у кріслі прем'єра, видав популістські так звані "травневі декрети". В них він обіцяв вчителям і лікарям зарплати, вдвічі вищі від середньої в регіоні, пенсіонерам – регулярну індексацію пенсій, а солдатам – високу платню і найновіше озброєння. Як кажуть в Росії, "роздав усім сестрам по парі сережок".
Тоді це мало непоганий вигляд. Долар був по 29,8 рублів, барель нафти Brent коштував 100 доларів. А через рік після того стало ще краще і середня ціна "чорного золота" зросла до 112 доларів. Про санкції ще ніхто навіть і не думав. Але економіка вже почала сповільнюватися. І з того часу все докотилося до того, що минулого тижня прем'єр-міністр Дмитро Медведєв у Криму опинився в дурному становищі. Пенсіонерка спитала його, коли ж відбудеться обіцяне зростання пенсій, тому що на нинішні гроші жити вже дуже тяжко. На це голова уряду відповів: "Грошей немає, але ви тримайтеся. Бажаю вам хорошого настрою".
В цей же час Путін, зібравши кілька днів тому мудрих експертів, почув від свого колишнього віце-прем'єра і міністра фінансів Олексія Кудріна, що для того, щоб "гроші були", а країна вийшла з кризи, потрібно зменшити політичний напір, або, простіше кажучи, спробувати помиритися з сусідами і припинити сваритися із Заходом.
Президент, щоправда, з місця відкинув цю пораду. Як розповідають учасники таємної наради в Кремлі, Путін пригадав своєму колишньому міністру і другу, що "не ми ж перші почали". Він визнав, що Росія, напевне, "трохи відстала" і потребує новітніх технологій. Але країна лишиться гордою своєю "тисячолітньою історією". І в жодному разі "не буде торгувати своїм суверенітетом".
А потім Путін пообіцяв, що буде "захищати суверенітет" не лише до кінця свого президентства, а й до кінця життя. І в цьому немає нічого нового. Ще 10 років тому кремлівський політолог Олексій Чадаєв у своїй книзі "Путін і його ідеологія" писав, що президент вважає Росію в оточенні ворогів, які посягають на її незалежність і природні ресурси. "Вороги" нібито намагаються нав'язати Росії свої правила і стандарти. І тому Путін опирається "на свої, рідні багаторічні традиції і норми". І саме тому демократія, якої її бачить Захід, не підходить РФ. Країні потрібна така собі "незалежна демократія", яка допоможе Кремлю боротися з "п'ятою колоною" і "зрадниками", які мріють влаштувати кольорову революцію і повалити нинішню владу.
"Так, тих грошей, які обіцяв Путін, "немає". Але зате є суверенітет. Росіянам зараз треба "триматися". Тому що це вони вміють добре, і витримати можуть багато чого", - пише Радзівінович.
Світовий банк раніше вказував, що, якщо санкції будуть скасовані, наприклад, у 2017 році, то економіки Росії, її ВВП зросте на 2% (а не на 1,1%). Однак потім зростання сповільниться за відсутності структурних реформ. Зростання російської економіки також значно гальмує геополітичний фактор: позбавляє доступу до ринків капіталу, технологіям. Але навряд чи заради економіки Путін пожертвує політичними принципами.
А Bloomberg писав, що економіка Росії буде в біді, поки Путін при владі, а санкції діють. Як зазначає видання, навіть найбільш сміливі інвестори, які вкладали гроші в Росії в минулому році, тепер розпродають свої російські активи.