Схоже, що білоруський диктатор Олександр Лукашенко та його «сюзерен у Москві» Володимир Путін ведуть скоординовану форму гібридної війни проти Західної Європи. Така тактика, звісно, не нова для Лукашенка чи Путіна. Новим є те, наскільки вони стали агресивними, перетворивши міграцію на зброю проти Європи, пише Bloomberg.
У минулому Путін, наприклад, був більш відомий гібридною війною, що включає суміш кібератак, кампаній дезінформації та «зелених чоловічків», які починають вторгнення на територію інших держав. Цього разу Лукашенко, очевидно з «благословення» Путіна, використовує в якості зброї одних із найбільш вразливих людей у світі.
Протягом місяців Лукашенко «перевозив» біженців з різних точок Близького Сходу — Іраку, Афганістану, Сирії та не тільки, до Білорусі, потім переправляючи їх у сусідні країни, які є членами Європейського Союзу та НАТО, — Латвію, Литву та Польщу.
Біженці фактично опиняються в пастці між Білоруссю та польськими чи балтійськими військовими, які намагаються стримувати потік мігрантів. З наближенням зими багато людей можуть просто замерзнути. Інші, за допомогою контрабандистів, якимось чином перебираються через межі ЄС — рухаються пішки або автостопом до країни, яка є їхнім улюбленим місцем призначення, Німеччини. Німеччина недавно вже зареєструвала понад шість тисяч мігрантів. Міністр внутрішніх справ країни планує посилити контроль на кордоні.
Польща і деякі країни Балтії, зі свого боку, почали встановлювати паркани з колючого дроту вздовж своїх кордонів з Білоруссю. Уряд у Варшаві, зокрема, хоче, виглядати жорстким як щодо міграції, так і проти тиску Мінська та Москви. Цього тижня Варшава заявила, що збільшить кількість військовослужбовців, які патрулюють білоруський кордон до 10 тисяч осіб.
Викликаючи таку реакцію, цинічна кампанія Лукашенка викриває та загострює декілька внутрішньоєвропейських конфліктів і слабкостей. Блок залишається травмованим кризою біженців 2015 року, але не зміг реформувати свій міграційний режим частково через відмову Польщі. ЄС також розриває міжусобна боротьба між Брюсселем та Варшавою за верховенство права. Лукашенко і Путін тим часом підігрівають внутрішню неузгодженість країн ЄС.
Як зазначив міністр закордонних справ Латвії, схоже, що Білорусь і Росія також незаконно переправляють і своїх громадян, можливо, навіть терористів, через кордон ЄС разом з мігрантами.
Те, що Лукашенко і Путін спільно використовують таку тактику, майже не викликає сумнівів. Вони вже фактично об’єднали свої збройні сили, розгорнуті поблизу кордону ЄС/НАТО.
Росія і Білорусь вже давно замислюються про об’єднання. Але якщо Лукашенко колись думав, що може керувати країною за методикою «царсько-радянському режиму», то Путін, ймовірно, має інші очікування. Він явно вважає себе єдиним лідером.
Щоб залишитися при владі в умовах продемократичних протестів і санкцій з боку Заходу, Лукашенку потрібно, щоб Путін підтримував його. Звичайно, їх гібридна війна на цьому не зупиниться.
Ймовірно, вона вже включає маніпулювання поставками російського газу до Європи, щоб загострити енергетичну кризу. Інші автократи, такі як президент Туреччини Реджеп Ердоган, також намагалися шантажувати Європу, використовуючи біженців. Але те, як Путін та Лукашенко перетворили міграцію на зброю, перетинає нову моральну лінію.
Як очевидний перший крок, ЄС має поширити санкції на всі компанії, які беруть участь у таких «перевезеннях». І, незалежно від того, що відбувається у внутрішньому конфлікті між Брюсселем і Варшавою, весь блок має виявляти солідарність з Польщею та країнами Балтії.
Але європейці, включаючи і ті країни, які в минулому применшували загрозу «путінської Росії», також повинні переглянути свою загальну стратегічну позицію на тлі такої тактики Мінська і Москви. У геополітичному зіткненні між Західною Європою та Кремлем одна сторона цінує людське життя, а інша – ні. Питання в тому, чи вийде виправити цю «асиметрію», резюмує видання.
Нагадаємо, 2 вересня президент Польщі Анджей Дуда запровадив режим надзвичайного стану в двох регіонах на кордоні з Білоруссю - Підляському і Любельському воєводствах через «міграційну кризу» на кордоні.
Детальніше про те, як режим Лукашенка використовує міграційну кризу, читайте в інтерв’ю директора Польського інституту міжнародних відносин Славоміра Дембського.