На початку минулого тижня, 16 червня президент Росії Володимир Путін пообіцяв посилити ядерний арсенал Росії чотирма десятками нових міжконтинентальних ракет з ядерними боєголовками. Цим самим він викликав занепокоєння на Заході.
На ділі ж боятися ядерного арсеналу Росії Європі і США не варто, однак варто нервувати через те, як в Кремлі почали сприймати ядерну зброю.
Про це на сторінках Newsweek пише колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. Він зауважує, що великої новини у обіцянці Путіна поставити на озброєння 40 нових ракет не було. Після перемоги на виборах у 2012 році він затвердив програму, згідно з якою Росія повинна збудувати 400 міжконтинентальних ракет до середини 2020-х років. Тож оголошення 16 червня лише озвучило план на цей рік.
Насправді Путін навіть скоротив кількість ракет, які повинна отримати російська армія на 10 одиниць. Оскільки ще на початку 2015 року він обіцяв півсотні. Питання лише в тому, чи зможе виснажена санкціями і падінням цін на нафту економіка Росії задовольнити амбіції Кремля.
В цей же час, у США немає причин переживати через ракети. Угода про скорочення стратегічних озброєнь за 2010 рік між Вашингтоном і Москвою зменшуэ ядерні арсенали обох країн. На озброєнні повинні лишитися 700 розгорнутих ракет і 1550 стратегічних боєголовок. Обидві сторони повинні виконати цей план до лютого 2018 року.
Росія поставить на озброєння нові ракети, але при цьому спише значну кількість старих. Наприклад, нині ядерні сили РФ покладаються на радянські ракети СС-18, СС-19, СС-25. І значна кількість цих ракет вже відслужили своє. Тож насправді в розпорядженні Росії значно менше, ніж 700 стратегічних ракет, які вона б могла успішно застосувати. Станом на 1 березня цього року придатних до бойового використання у арсеналі Росії лише 515 ракет. Для порівняння, у США таких 785.
Значно більше непокоїть те, як Путін почав ставитися до ядерної зброї і "бразкання" нею.
"Минулого літа російський президент заявив, що народ повинен пам'ятати, що Росія має великий ядерний арсенал. Що? Він справді думає, що Вашингтон хоч колись забував про цей факт? В березні у документальному фільмі Путін сказав, що під час окупації Криму він був готовий підняти ядерні сили по тривозі. Га? Українські військові в Криму не вступали в сутичку проти російських сил. Більше того, Україна не має ядерної зброї. Вона відмовилася від третього найбільшого арсеналу в світі в 90-х роках під гарантії Москви, що вона буде поважати український суверенітет і територіальну цілісність", - нагадав колишній американський посол.
Він нагадав, що Росії також ніхто не загрожував. НАТО почав зміцнювати свої позиції у Східній Європі лише після того, як Росія захопила український Крим. А до того Альянс і не думав цього робити. Пайфер зауважує, що в новій риториці Путіна є кілька ключових моментів, які дійсно повинні непокоїти.
По-перше, Путін намагається створити образ Росії як суперсили. Але Росія – це не СРСР. Її економіка вразлива і дуже залежить від продажу ресурсів. Тож великий ядерний арсенал – це єдине, що робить російську силу "супер".
По-друге, Росія також працює над модернізацією звичайного озброєння. В цей же час, НАТО намагається підвищити ефективність своїх збройних сил, а з іншого боку Китай теж зміцнив свою армію за рахунок звичайних озброєнь. Таким чином, Росії лишається тільки компенсувати ядерною зброєю нестачу потужності армії.
По-третє, Путін намагається здобути політичну вигоду від того, що світ вважатиме його трохи божевільним, враховуючи його погрози ядерною зброєю. Такий хід став його улюбленим впродовж останніх двох років.
І по-четверте, президент Росії тепер розглядає ядерний арсенал не лише як засіб стримування, а й інструмент тиску. І це дуже небезпечно. Враховуючи це, лишається лише сподіватися, що Путін розуміє всю потужність і наслідки від застосування ядерної зброї.
Пайфер зауважує, що Заходу не варто пропускати повз увагу небезпечне "брязкання" зброєю Путіна і дати на нього гідну відповідь. Путін хоче, щоб його поважали. Але агресія проти України, окупація Криму і безвідповідальні погрози найнебезпечнішою зброєю у світі, виключає можливість цього.
У свою чергу, в НАТО пообіцяли відповісти на ядерну активність Росії. При цьому Столтенберг заявив, що плани президента Росії Володимира Путіна передати армії 40 нових ракет з ядерними боєголовками – це не що інше, як необґрунтоване і небезпечне "брязкання" ядерною зброєю. 15 червня, в Литві підтвердили розміщення важкого озброєння США в країнах Балтії та Східної Європи.
Також з 22 по 26 червня глава Пентагону Ештон Картер зробить кілька зустрічей у Німеччині, Естонії та Бельгії з міністрами оборони країн Європи, в ході яких він обговорить досягнутий після саміту НАТО в Уельсі прогрес, зокрема, щодо Росії.