Командир сил НАТО в Європі Філіп Брідлав застерігав, що Москва ставить перед собою мету змінити світовий порядок. Весь американський військових істеблішмент називає Росію найбільшою загрозою для США. У відповідь Пентагон відправляє війська, танки і артилерію в Східну Європу, а також вимагає додаткові 3,4 мільярди доларів фінансування.
А тим часом, президент Барак Обама запевняє, що Росія "виснажена і знекровлена" авантюрою в Сирії, а її економіка скорочується "невпинно". Країна відторгнута іншими як "провальна супердержава" без реальної стратегії за її міжнародними авантюрами.
"І яка ж з цих версій Росії відповідає дійсності? Обидві", - пише на сторінках Financial Times експерт Carnegie Endowment for International Peace Юджин Рамер.
Він додає, що російська економіка дійсно скорочується, рівень бідності зростає, а без глибоких і широких реформ, які навряд чи варто чекати від Путіна, у країни дуже похмурі перспективи. Президент може лишатися на своїй посаді впродовж багатьох років, очоливши стагнацію вдома, яку він буде компенсувати конфліктами закордоном.
Автор пише, з економікою і оборонним бюджетом, які дорівнюють лише незначні того, що мають США, російський президент досить добре тримається. Він зміг утримати владу в своїх руках впродовж двох десятиліть, почав конфронтацію з НАТО на пострадянському просторі і виставив себе миротворцем на Близькому Сході.
На думку Рамера, в Сирії Росія показала, що будучи "пониженою" до статусу регіональної сили в 90х роках, вона все ще має військову потужність і бажання її застосувати при можливості. Розв'язавши війни проти Грузії і України, він "підійшов близько до червоної лінії, проведеної НАТО", але не перетнув її, оскільки Альянс не має зобов'язань перед Києвом і Тбілісі. Власне, війни проти них були розв'язані для того, щоб вони не домовилися про такі зобов'язанні. А в Сирії, Москва була переконана, що США і їхні союзники не наважаться втрутитися.
"Що ж далі? Путін вірогідно кине виклик НАТО в Балтії, але не військовими методами. Він має великий вибір інструментів, якими можна підірвати єдність Альянсу і впевненість у його гарантії піти на військову відповідь. Кібератаки, економічні бойкоти і ядерні погрози до його послуг. Ці інструменти відносно дешеві, він може їх собі дозволити", - пише автор.
Він додає, що економічні санкції ослабили російську економіку, але припущення, що це змусить Кремль вивести війська з України "виявилися помилковими". Образ Росії як слабкої країни, яка покинула світову арену, і чиї еліти зосереджені на економічній стабільності і політичному виживанні вже в минулому.
"Сьогодні Москва амбітна і готова кинути свої ресурси на те, щоб протиставити себе суперникам. Це те, що Путін зробив в Сирії і варто чекати, що він зробить це знову", - йдеться в статті.
Тим часом, видання Die Welt звертає увагу на стару заморожену війну на Кавказі. Оглядач вважає, що Нагірний Карабах може стати полем конфлікту між Путіним і Ердоганом. Оглядач нагадує, що багатий на запаси нафти Азербайджан, який вважає невизнану "НКР" своєю територією, впродовж останніх років серйозно оновив і переозброїв свою армію. Згідно з даними SIPRI, Баку збільшив свої закупки зброї за останні 5 років на 217%. При цьому здебільшого він купував її у Росії. Але з іншого боку, Москва на вигідних умовах озброювала і Вірменію і навіть надала їй кредит в розмірі 200 мільйонів доларів для закупки зброї в обмін на відмову від зближення з ЄС.
В цей же час, видання Time писало, що США не повинні дозволити Путіну зруйнувати НАТО. Автор переконаний, що Путін намагається за допомогою залякування і вмовлянь розділити країни НАТО. Однак Альянс вистояв перед російським натиском в часи Холодної війни і може зробити це зараз.