Останні кілька днів були досить успішними для президента Росії Володимира Путіна, якого на Заході часто зображують агресивним лідером держави, яку треба стримувати і ізолювати.
Він зумів закріпити за собою місце в світовій дипломатії і навіть отримати неочікувану похвалу від президент США Барака Обами за допомогу в підписанні угоди щодо обмеження ядерної програми Ірану. Про це сьогодні на сторінках New York Times пишуть Девід Херценхорн і Стів Маєрс.
Також Росія нагадала про свої великі надії на скасування ембарго на постачання зброї Ірану, яке було введене 2010 року. Москва сподівається компенсувати таким чином економічні втрати через обвал нафти і західні санкції. При обговоренні іранської проблеми питання ембарго не піднімалося. Однак за підтримки Китаю російській стороні вдалося добитися внесення пункту в угоду, згідно з яким ембарго може бути скасоване через 5-8 років.
Таким чином, угода щодо Ірану підкреслила впливовість Путіна на світовій арені, попри спроби Заходу ізолювати його. В цей же час, президент США Барак Обама розповів, що російський президент зателефонував йому, щоб обговорити ситуацію в Сирії і запропонував далі працювати разом, попри розбіжності в позиціях щодо України.
Експерти зазначають, що попри тиск світової спільноти через російську агресію проти України, Путін вміло викручується і приймає важливі дипломатичні рішення, підриваючи тим самим спроби Вашингтона і Брюсселя показати його агресором і загрозою у світі.
В цей же час, лишається питання, чому раптом Росія підтримала угоду щодо іранської ядерної програми. Адже скасування санкцій проти близькосхідної країни означатиме її повернення на енергетичний ринок. Це спричинить ще більший обвал цін на нафту, що у свою чергу нашкодить економіці Росії.
Експерт PeaceResearchInstitute Павло Баєв вважає, що Росія тривалий час намагалася створювати перешкоди для угоди з Іраном. Приміром, вона ускладнила ситуацію, пообіцявши Тегерану свої ракети С-300. Але у вирішальний момент переговорів Москва відмовилася від шкідливих дій.
"За цією стриманістю стоїть вплив Китаю, який хотів, щоб угода була підписана. Він дав зрозуміти Росії, що будь-який саботаж неприйнятний", - вважає Баєв.
На думку експерта, якщо Путін дійсно змінив своє рішення через бажання Пекіна, тоді Росія дійсно сильно відвернулася від Європи в бік Азії через конфлікт проти Заходу через Україну. Цілком можливо, російський президент вирішив, що посилення економічної і політичної співпраці з Китаєм перекриє збитки від ще більшого падіння цін на нафту, яке станеться після скасування санкцій проти Ірану.
В цей же час, російський політолог Лілія Шевцова вважає, що ядерна угода з Іраном зробила Вашингтон боржником Москви. Після досягнення угоди з Іраном тепер варто чекати зміни позиції США щодо міжнародного трибуналу у зв'язку з катастрофою Боїнга-777, та щодо війни в Україні.
14 липня Іран і "шістка" погодили історичну ядерну угоду. Згідно з умовами документу, Іран приймає на себе зобов'язання "ні при яких умовах не прагнути до володіння, розробки та отримання доступу до будь-якого виду ядерної зброї".
Проте для введення в дію угоди з Тегераном Обама повинен тепер подолати опір в Конгресі.
Іран був викритий у розробці ядерної програми ще в 2002 році. За підозри у розробці ядерних технологій на Іран були накладені санкції ООН, США і Євросоюзу. Активна фаза переговорів щодо ядерної програми у форматі "шістки" (США, Великобританія, Франція, Німеччина, Росія, Китай) плюс Іран велися з 2013 року.
Детальніше про переговори з Іраном читайте в матеріалі "Дзеркала Тижня. Україна" Іранський X-фактор.