Відмова від будівництва газопроводу "Південний потік" став дипломатичною поразкою російського президента Володимира Путіна, пише Ендрю Рот The New York Times.
"Це було нечаста дипломатична поразка Путіна, який заявив, що Росія перенаправить газопровід до Туреччини. Його рішення стало для ЄС і адміністрації Обами рідкісною перемогою в цьому році над їх основним опонентом", - йдеться в статті.
Росія називала проект "Південного потоку" хорошим діловим рішенням. Але Вашингтон і Брюссель відмахувалися від нього, як від завуальованих спроб Кремля зміцнити свою позицію в якості домінуючого постачальника в Європі і поставляти газ в обхід України.
Конфлікт в Україні збільшив тиск Європи, спрямоване проти будівництва трубопроводу, і будівництво було припинено Болгарією в червні.
Якщо хтось і став переможцем від цій ситуації, так це - Туреччина, яка, як і Китай, відчуває "енергетичний голод". Туреччина використовує цей конфлікт як можливість отримати довгострокові поставки енергоносіїв за пільговими цінами. Путін заявив, що Туреччина отримає знижку на газ і додаткові 3 млрд кубометрів на рік.
Російський газ, як і раніше транспортується через Україну в Європу, що є єдиним політичним важелем Києва проти могутнього "сусіда", наголошується в публікації.
Конфлікт України відвернув Путіна від Заходу. Він підписав велику угоду про постачання газу Китаю, почавши шукати інші, неєвропейські ринки для своєї нафти і газу.
Президент Росії керує питаннями газопроводів особисто, оскільки, це може бути його основне джерело влади. Протягом багатьох років він боровся з Заходом за трубопровідні маршрути, це була "велика гра" за контроль над поставками електроенергії в Європу. "Південний потік" був проектом перемоги для Росії, але енергетичні ринки змінилися. З'явилися нові джерела газу - в основному з Північної Америки.
Різке падіння цін на нафту "вичавлює" фінанси Кремля. І багатомільярдні вкладення в проект газопроводу "Південний потік" могло ніколи не окупитися.
"Росія є найважливішим закордонним союзником сирійського президента Асада, в той же час турецько-сирійські відносини дуже напружені. Туреччина побачила можливість скористатися протистоянням Росії і Заходу", - пише Рот. Автор також зазначає, що накладені Росією санкції на європейський імпорт Туреччина також використовувала як можливість збільшити свій імпорт.
Росія готова не тільки розширити поточний активний трубопровід "Блакитний потік", що веде в Туреччину по Чорному морю, але й побудувати новий. Росія знизила для Туреччини ціни на газ, а Путін додав, що Росія готова і далі знижувати по мірі реалізації двосторонніх проектів.