Президент РФ Владімір Путін — «людина старомодна». Він часто згадує дні, коли Радянський Союз був великою державою. Путін досі розглядає західні демократії як конкурентів, яких він готовий дестабілізувати щоразу, коли з’являється така можливість. Російський президент так і не змирився із «втратою» пострадянських країн. Особливо це стосується України, адже Росія нарощує війська біля українського кордону, пише The Guardian.
Ідея Росії про те, що Україна є «втраченою територією», щодо якої вона має власні амбіції, сягає корінням ще імперських часів. Українців і білорусів у Росії за звичкою часто називали «малоросами», а Путін неодноразово заявляв, що «росіяни та українці — один народ».
Була досить поширеною риторика, яка підкреслювала спільну історію та віру, що нерозривно пов’язує «братні східнослов’янські народи».
Однак рідко згадується імперський гніт 19-го століття, який включав заборону української мови. У 1918 році Україна проголосила свою незалежність, але цю незалежність швидко знищили. А у 1930-х роках Голодомор убив понад 7 мільйонів українців, і тепер вважається геноцидом.
Незважаючи на все це, Путін розглядає прагнення сучасної України до тісніших зв’язків із ЄС і НАТО як зраду.
Це нагадує ставлення Франції у 1950-х роках до Алжиру та ставлення Англії 19-го століття до Ірландії. Проте Путін також, швидше за все, вважає, що рух Києва на Захід, який підтримують США, становить загрозу для Росії.
Розуміння історії відносин Росії та України пояснює те, чому нинішня криза на українському кордоні може перерости у війну. У 2014 році Путін вже анексував Крим і розпочав війну на Донбасі.
Провал мирного шляху вирішення війни на Донбасі, який підтримувала колишня канцлер Німеччини Ангела Меркель, безпосередньо призвів до сьогоднішньої кризи.
Розмістивши біля кордонів України понад 90 тисяч військовослужбовців і озброєння, Путін, можливо, намагається підштовхнути Київ і Захід до скасування санкцій і офіційного визнання нового статусу Криму.
Але у нього є й інші мотиви. Москва завжди була проти зближення країн Східної Європи із НАТО після 1990 року.
Путін хоче, щоб продаж зброї США та Великої Британії Києву, а також розмови про світле «євроатлантичне майбутнє» України припинилися. Уміло використовуючи відносно слабку геостратегічну позицію Росії на свою користь, Путін також відчуває можливість.
Хаотичний вихід США з Афганістану після подібних невдач Америки в Сирії, Криму та Грузії, можливо, переконав його, що чергове загострення напруги в Україні може принести позитивні дивіденди, уникнувши серйозних військових наслідків.
Щодо цього Путін може не помилятися. Президент США Джо Байден озвучив низку жорстких попереджень. Він найближчим часом проведе безпосередню розмову з російським президентом. У той же час Байден заявив, що підготував «найбільш повний і змістовний набір ініціатив», щоб Путіну було важко реалізувати свої агресивні плани.
Така заява Байдена означає те, що США планують покарати Росію економічно та іншими способами, якщо вона нападе на Україну, але відкритої військової відповіді не буде.
НАТО не піде на допомогу, тому ширшого конфлікту також швидше за все не буде. Путін розуміє, що Байден намагається закінчити війни, а не розпочати їх. Це його обіцянка американським виборцям. Крім того, Байден зараз зосереджений на Китаї та пандемії.
З огляду на це, нинішня криза знаменує дуже небезпечний момент для України і для довіри до західного демократичного альянсу. Путін, можливо, збирається вчинити ще один відкритий акт агресії. Питання в тому, хто його зупинить, резюмує видання.
Нагадаємо, на початку жовтня Росія почала нарощувати угруповання своїх військ біля українських кордонів.
Експерти та аналітики розглядають різні сценарії і дати можливого вторгнення Росію в Україну. Низка країн висловила готовність направити своїх військових до України, американські сенатори виступають за збільшення військової допомоги нашій країні. Своєю чергою Україна закликає західних партнерів готувати жорстку санкційну відповідь Кремлю як єдиний ефективний спосіб стримати агресію.
Газова криза в Європі, міграційна – на кордоні Білорусі та Польщі, загроза вторгнення в Україну – частини однієї великої гри, яку затіяв Путін. Останні події свідчать: формування нового світового порядку перейшло із концептуальної сфери в практичну стадію. І хоч як це дивно, Україна опинилася чи не в центрі цього процесу. Докладніше читайте у статті Сергія Корсунського «Натяки Путіна: навіщо Росія стягнула війська, і що робити Україні» у ZN.UA.