Японський лідер Сіндзо Абе вирішив піти у відставку у зв’язку зі станом здоров’я. Епоха японського прем’єр-міністра Сіндзо Абе співпала з епохою китайського лідера Сі Цзіньпіна. Нинішні лідери Японії та Китаю отримали владні повноваження майже паралельно, з різницею в кілька тижнів. Абе був обраний прем'єр-міністром Японії у грудні 2012 року у віці 58 років. На місяць раніше Цзіньпін був призначений генеральним секретарем Комуністичної партії Китаю у віці 59 років. Це було занадто цікавим збігом, пише Financial Times.
Основним завданням Сіндзо Абе, за словами його найближчих радників, було зміцнення Японії у боротьбі з потужним та авторитарним Китаєм.
Зараз прем'єр-міністр Японії пішов з посади через погіршення стану здоров’я, однак свого основного завдання він так і не виконав.
Абе доклав багато зусиль для зміцнення Японії і був достатньо рішучим лідером.
Але, стратегічну дилему Японії не може вирішити лише Токіо. Врешті-решт, доля країни може залежати від політичних сил, які є «поза її контролем», зокрема від США та Китаю.
Протягом лідерства Сі Цзіньпіна стало зрозуміло, що Китай має намір стати домінуючою державою в Азії, а можливо навіть і у світі.
Це викликає занепокоєння з боку Токіо, адже «сучасний китайський націоналізм» має дещо «антияпонські настрої» ще з часів японської інтервенції в Китай у 1930-х роках.
Між двома країнами все ще існує територіальна суперечка. Японські та китайські літаки та кораблі часто «кидають виклик одне одному навколо островів», які японці називають Сенкаку, а китайці - Дяоюйдао.
Будь-який японський прем'єр-міністр, який намагається гідно «протистояти Китаю», має досить складні завдання.
Населення Японії старіє та скорочується, а державний борг країни зростає.
Економіка Китаю стала потужнішою, ніж економіка Японії, і продовжує зростати швидкими темпами. Пекін фінансує закупівлю нових військових кораблів та ракет такими темпами, з якими Японія не може зрівнятися.
Однак, Китай також зіштовхнувся з демографічними проблемами, оскільки китайське населення теж старіє.
Але факт залишається фактом - чисельність китайського населення в десять разів перевищує чисельність населення Японії і «асиметрія потужності» між двома країнами з кожним роком стає все більшою. До того ж, в Японії «глибоко вкорінені пацифістські настрої».
Врахувавши всі вищенаведені факти, для японського уряду було б набагато легше просто «відступити» у боротьбі з Китаєм, однак таке рішення може мати занадто високу ціну – згубний вплив на свободу та автономію Японії.
Цілком вірогідно, що «територіальні амбіції Китаю» не зупиняться лише на островах Сенкаку. До того ж, деякі особливо агресивно налаштовані китайські націоналісти не проти помститися Японії за інтервенцію 1930-х років.
Розуміючи все це, Абе не пішов на жодні поступки у суперечці щодо островів. Він знає, що будь-який японський «крок назад» буде розглядатися в Пекіні як «символічний акт підкорення».
Але, навіть попри рішучу позицію Абе стосовно «територіальної суперечки з Китаєм, японський прем’єр все-таки зміг послабити напругу у відносинах Японії та Китаю.
Сіндзо Абе мав досить успішний офіційний візит у Пекін минулого року. Цього року Сі Цзіньпін також збирався відвідати Токіо, однак візит відтермінували внаслідок пандемії COVID-19.
Поки зарано вважати, що відносини між Китаєм і Японією повністю налагодилися.
Зіштовхнувшись із «торговою війною з США», проблемами з американською політикою стосовно острова Тайвань, Пекін може бути зацікавленим у тимчасовому зближенні з Японією.
Суперечлива політика американського президента Дональда Трампа також ускладнила життя Абе.
Однак, прем’єр-міністр Японії налагодив досить хороші відносини з Індією. Японія намагається допомогти зробити Індо-Тихоокеанський регіон вільним і демократичним.
Сіндзо Абе зробив багато правильних стратегічних кроків для своєї країни. Але він залишає посаду, не знаючи, чи його зусилля принесуть користь в майбутньому. Наступникам пана Абе знадобиться удача, а також справжня майстерність, щоб забезпечити гідне майбутнє для Японії, а також для того, щоб протистояти Китаю, резюмує FT.
Раніше повідомлялося, що Трамп високо оцінив діяльність Сіндзо Абе.