Президент Румунії Клаус Йоханніс 21 вересня скасував запланований на жовтень візит в Україну у зв'язку з прийняттям Верховною Радою закону про освіту, який, за його словами, суперечить взаємним благим намірам і різко обмежує доступ меншин до утворення на їхній рідній мові.
"Дізнавшись про цей закон, я скасував свій візит в Україну, і я також скасував прийом голови парламенту, який призначив мені зустріч на кінець вересня, таким чином пославши надзвичайно потужний дипломатичний сигнал. Президентський візит - дуже сильний сигнал", - цитує Йоханніса румунське видання Agerpres.
На думку румунського президента, прийнятий в Україні закон про освіту суперечить взаємним благим намірам обох країн.
"Я запланував на жовтень візит в Україну, візит, який я підготував кілька етапів з президентом Порошенко. Останній раунд переговорів відбувся на зустрічі НАТО в Брюсселі. Мене дуже неприємно здивував поворот подій в парламенті України, коли, не повідомляючи своїм партнерам - а ми партнери України - був прийнятий закон, який, на наш погляд, суперечить нашим взаємним благим намірам. Справа в тому, що цей закон, якщо він буде прийнятий, різко обмежить доступ меншин до утворення на їхній рідній мові, і нам це дуже прикро. В Україні проживає багато румунів", - заявив Йоханніс.
Він уточнив, що разом з Порошенко повинен був відвідати Чернівецьку області, де проживає багато румунів України.
"Цей закон прийнятий не вчасно, і взагалі весь підхід викликає багато питань", - президент Румунії.
Він зазначив, що зустрів президент України Петро Порошенко в коридорах НАТО під час їх візиту в США і розповів йому про скасування візиту.
"Ми привітали один одного і я коротко розповів йому про свою позицію в цих питаннях. Я сказав йому, що не буду планувати цей візит до тих пір, поки не буде досягнутий прогрес з цим законом про освіту, і що я неприємно здивований цими змінами, враховуючи, що у нього був дуже відкритий підхід, принаймні до мене, в питанні румунів в Україні. Я також передав свою позицію по дипломатичних каналах, а тут безпосередньо президенту Порошенко. Він пішов досить стурбованим, і, я сподіваюся, нам вдасться знайти підхід, що дозволяє румунам в Україні, в кінцевому рахунку, продовжити свою освіту румунською мовою", - додав Йоханніс.
Нагадаємо, що 5 вересня Верховна Рада схвалила в другому читанні закон "Про освіту". Законопроект №3491-д підтримали 255 народних депутатів.
В МЗС Румунії нагадали про те, що відповідно до положень Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин держави зобов'язуються визнати право особи, яка належить до нацменшини, навчатися рідною мовою.
У роз'ясненні міністерства освіти України говориться, що Стаття 7, яка регулює питання мови навчання у новому законі "Про освіту", відповідає Конституції України та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин.
Починаючи з 1 вересня 2018 року, дошкільну та початкову освіту діти можуть отримувати мовою нацменшини, при цьому паралельно вивчаючи державна мова.
З 5-го класу діти будуть починати вчитися державною мовою, а мова національної меншини вивчати як окрему дисципліну. Якщо мова нацменшини відноситься до мов Європейського Союзу, то на ньому можливе викладання однієї або декількох дисциплін.
Для дітей, які зараз навчаються на мовах нацменшин, передбачений перехідний період до 1 вересня 2020 року. Ці діти будуть отримувати середню освіту з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, які вивчаються українською мовою, а з 2020 року повинні перейти на навчання державною мовою.