Президент Аргентини Хав'єр Мілей, виступаючи на дебатах в ООН, обрушився з критикою на організацію, зокрема, він зауважив, що модель ООН, заснована на співробітництві держав, була цілком успішною, але згодом її було закинуто та замінено моделлю наднаціонального управління міжнародними бюрократами, які прагнуть нав'язати громадянам світу певний спосіб життя, який явно тяжіє до «просування колективістських політик» та лівацтва.
Мілей вважає, що ООН відмовилася від реального співробітництва між країнами на користь порушення їхнього суверенітету, а лівий порядок денний ООН, формально намагаючись розв'язати проблеми бідності та нерівності, в реальності лише посилює їх.
Єдиним способом гарантувати процвітання Мілей вважає одночасне обмеження влади, захист права на життя і свободу, а також рівність перед законом. Сучасну ООН Мілей назвав «однією з головних прихильниць систематичного порушення свободи». Співробітники організації підтримують диктатури, що порушують права громадян, одночасно заважаючи економічному розвитку бідних країн.
Бюрократи також не здатні вирішувати глобальні конфлікти, такі як війна Росії в Україні. Замість цього вони нав'язують бідним країнам безглузді правила, що обмежують їхній розвиток.
«Це та сама ООН, яка нібито захищає права людини? Яка включила криваві диктатури до Ради з прав людини, включно з Кубою і Венесуелою? Організація, яка відстоює права жінок, відкриває двері комітету з боротьби з дискримінацією жінок країні, де жінок карають за демонстрацію своєї шкіри!
І це та сама ООН, яка проголосувала проти Ізраїлю - єдиної країни Близького Сходу, що захищає ліберальну демократію, тоді як сама нездатна відповісти на виклики тероризму!» - заявив президент Аргентини.
Крім того, Мілей заявив про те, що Аргентина не згодна з планом ООН у сфері сталого розвитку на період до 2030 року і залишає свою традиційно нейтральну позицію, ставши на позицію боротьби за свободу.
[see_also ids=«592962»]
Раніше генсек ООН Антоніу Гутерреш, який якраз і був одним з об'єктів критики, наголосив на важливості реформування Ради Безпеки ООН. За його словами, нинішні багатосторонні інструменти та інститути не здатні ефективно реагувати на сьогоднішні політичні, економічні, екологічні та технологічні виклики, оскільки «відображають минулу епоху».