Прем'єр-міністр Косова Альбін Курті заявив, що Росія розпалює напругу у відносинах між його країною і Сербією через те, що зазнає невдач у війні проти України. Про це повідомляє The Guardian.
Етнічні серби на півночі Косова, де вони становлять більшість, вже понад тиждень зводять барикади, перешкоджаючи вільному пересуванню представників косовської влади, попри заклики США та ЄС ліквідувати незаконні дорожні загородження.
Велика група представників сербської націоналістичної організації «Народний патруль», пов'язаної з російською воєнізованою групою «Вагнер», також зібралася на сербському боці сербсько-косовського кордону, погрожуючи протистояти військам НАТО.
У зв'язку зі зростанням ризику зіткнень президент Сербії Александар Вучич скористався своїм правом, наданим йому резолюцією ООН, і звернувся до НАТО з проханням надати дозвіл на відправку тисячі поліцейських і військовослужбовців, посилаючись на необхідність захисту сербських громад.
Прохання Сербії, ймовірно, буде відхилено, але занепокоєння викликає те, що воно може стати першим кроком до одностороннього рішення про розгортання сил.
Курті стурбований тим, що напружена ситуація може загостритися на користь президента РФ Владіміра Путіна, оскільки російські та сербські сили провели 104 спільні військові навчання у 2021 році.
Лідер Косова заявив, що погодився дати військам під проводом НАТО, відомим як KFOR, час, щоб переконати тих, хто стоїть на барикадах, відступити. Він охарактеризував барикади як крок до поділу країни, яка оголосила про незалежність від Сербії з 2008 року.
«Наше занепокоєння полягає в тому, що усунення цих барикад не може виключити жертв. І тому ми хочемо бути максимально обережними, щоб переконатися, що не буде дестабілізації і буде відносний мир і безпека. Але ми не можемо дозволити, щоб це порушення законності і конституційності тривало вічно. Тому, так, це має закінчитися, і чим швидше, тим краще», - сказав він.
За словами Курті, ЄС та США згодні з тим, що барикади мають бути прибрані. Але вони також стурбовані, як це може бути використано Белградом.
«Думаю, що занепокоєння наших західних партнерів і друзів викликають зв'язки Белграда з Москвою. Ми не знаємо, як вони можуть бути приведені в дію в разі зростання напруженості, ескалації на півночі», - додав він.
Кремль заявив, що хоче, щоб «ситуація була вирішена дипломатичним шляхом», але додав, що «виступає за те, щоб усі права сербів були гарантовані».
Косово проголосило незалежність у 2008 році. Водночас Сербія вважає регіон своєю територією. Незалежність Косова визнає половина країн ООН, зокрема, США та більшість країн ЄС та НАТО. Україна та РФ не визнали незалежність Косова.
Усі учасники чергового загострення між Сербією та Косовом розуміють, що військового зіткнення допускати не можна. Адже це буде війна не так Сербії та Косова, як Сербії з Косовом і НАТО. Що для сербського президента означатиме кінець його політичної кар’єри — у кращому разі. Але кроки до війни зроблено. Судячи з усього, не без допомоги Росії. Докладніше — у статті Володимира Цибульника «Блокада в Північному Косові: крок до війни чи миру?».