Рік тому завершення будівництва спірного газопроводу "Північний потік 2" вартістю 11 мільярдів доларів здавалося мертвим вантажем. Російській трубопровід, побудований для перекачування природного газу з РФ безпосередньо до Німеччини, здавався смертельно пораненим після того, як Конгрес прийняв пакет санкцій, який фактично зупинив будівництво. У грудні сенатор від Техасу Тед Круз був настільки впевнений в тому, що газопроводу прийшов кінець, що заявив, що "Північний потік 2" "ніколи не постачатиме газу".
Але в травні адміністрація президента США Джо Байдена повідомила хороші новини для проєкту, коли держсекретар Ентоні Блінкен за кілька хвилин до своєї першої зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергєєм Лавровим оголосив, що США скасовують дві ключові санкції, передбачені Конгресом, щодо компанії Nord Stream AG, яка контролює газопровід. Це рішення розкритикували експерти і аналітики, тим більше що газопровід добудували у вересні.
Це були "санкції, які могли зупинити його", - сказав Yahoo News колишній посол США в Україні Джон Гербст, нині директор Євразійського центру Атлантичної ради. "І вони скасували ці санкції".
Коли американського президента запитали, чому він відмовляється від блокування проєкту, який дає Росії більше геополітичного впливу в Європі, Байден відповів: "Тому що він майже повністю завершений", додавши: "Я ж не можу дозволити Німеччині зробити щось чи ні". Однак в очах супротивників "Північного потоку-2" Байден пішов на поводу у Берліна - де канцлерка Ангела Меркель виступала за будівництво газопроводу, який перетворить Німеччину в газовий хаб для довколишніх європейських країн - і тим самим підбадьорив Росію.
"Це був поганий сигнал з боку адміністрації Байдена - він дав трубопроводу зелене світло", - сказала Yahoo News експерт по Росії Агнешка Легуцька, старша наукова співробітниця Польського інституту міжнародних відносин, додавши, що це рішення підкреслює, що нинішня адміністрація США набагато більше турбується про Пекін, ніж про Москву.
"Відмова адміністрації Байдена від санкцій щодо "Північного потоку - 2" стала сигналом для Німеччини, що США погодилися з тим, що газопровід буде побудований і почне функціонувати", - сказала Катя Яфімова, старший науковий співробітник Оксфордського інституту енергетичних досліджень. "Якщо США спробують ввести подальші санкції, або якщо Конгрес спробує перешкодити адміністрації Байдена скасувати санкції, як це було нещодавно запропоновано, це буде рівнозначно тому, що США відмовляться від частини своєї угоди з Німеччиною".
Гербст та інші також стурбовані тим, що під час візиту Меркель до Вашингтона в липні Байден вирвав у неї лише туманні обіцянки, що Німеччина відповість рішуче, навіть введе санкції, якщо Кремль спробує використовувати її енергетичні ресурси у своїх цілях, маніпулюючи поставками, що є добре відомою російською тактикою. Аналітики кажуть, що Москва, можливо, вже робить саме це.
Російський державний газовий гігант "Газпром" "намагається стиснути європейські енергетичні ринки", - сказала Yahoo News енергетичний аналітик Агнія Грігас, авторка книги "Нова геополітика природного газу". "Вони скоротили транзит газу в Європу. Вони скоротили потоки через Україну, яка зараз є основною газотранспортною системою з Росії в Європу, і підвищили ціни на газ". Вона вважає, що дії Росії є "частиною зусиль, спрямованих на те, щоб показати Європі, що "Північний потік-2" необхідний їй для роботи" - і до настання зими.
Цього літа, яке стало найспекотнішим в Європі за всю історію спостережень, вітроенергетика не дала стільки електроенергії, скільки прогнозувалося. Європейські запаси газу, які в цю пору року зазвичай заповнюються не менше ніж на 90% і поповнюються на зиму, зараз складають 75%, за словами Томаса Пеллерен-Карліна, директора Енергетичного центру Жака Делора в Парижі. Виконуючи свої довгострокові контракти, "Газпром", який забезпечує понад 40 відсотків природного газу в Європейському Союзі, відхилив запити на поставку додаткового газу, заявивши, що йому необхідно задовольнити свої внутрішні потреби. Цей дефіцит в поєднанні з високим попитом сприяв зростанню цін на електроенергію і природний газ в Європі до рекордно високого рівня; в Іспанії, наприклад, ціна електроенергії за мегават виросла в три рази в порівнянні з минулим роком, а ціна природного газу в Європі зараз в 10 разів вище, ніж торік.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков, коли його недавно запитали про стрибок цін і про те, чи планує Росія продавати більше газу в Європу, ухильно відповів журналістам: "Безумовно, якнайшвидший запуск "Північного потоку-2" суттєво збалансує цінові параметри природного газу в Європі, в тому числі на спотовому ринку".
У четвер президент Росії Владімір Путін кинув ЄС кістку, заявивши, що він "подумає над можливим збільшенням поставок".
Недавня поведінка "Газпрому" змусила групу законодавців в Європарламенті ЄС вимагати розслідування. "Москва використовує свою енергетичну зброю з травня", - сказав Гербст, пояснивши, що "Газпром" почав скорочувати постачання газу відразу після скасування санкцій. "Ми не чули ані слова про це з Німеччини. Ми не чули ані слова з Вашингтона. Вони повинні були закликати Росію до цього в травні або на початку червня, а до цього моменту вони повинні були знову ввести санкції".
Дозвіл на функціонування газопроводу "Північний потік 2" "є помилкою з багатьох точок зору", - сказав Гербст. "Я розумію, що Байден хоче бути анти-Трампом. Трамп був грубий з Меркель. Байден хоче помиритися з Меркель. В принципі, це гарна ідея, але не шляхом надання Німеччині чогось, що погано для США, погано для Німеччини та погано для Європи. Це стратегічна помилка першого порядку".
Гербст побоюється, що після того, як Росія обійде український газопровід, який був основним постачальником газу в Європу протягом десятиліть, Москва буде нарощувати військові сили в Україні, де вона вже веде неоголошену війну на сході після анексії Криму у 2014 році. Якщо Україна перейде до Росії, Гербст побоюється, що територіальна туга Москви може перекинутися на колишні радянські республіки Естонію, Латвію і Литву, які зараз є членами НАТО. І якщо Росія завдасть удар там або в Польщі, США і європейські союзники будуть змушені відреагувати відповідно до статті 5 НАТО.
"Ми дуже зацікавлені в силі Європи проти Кремля, який хоче вести війну, щоб змінити кордони та нав'язати свою волю сусідам", - додав Гербст. "Що робить"Північний потік - 2", так це дає Москві зброю проти держав між Німеччиною і Росією. Він також підсилює зловмисний вплив Кремля в Німеччині. А чому ми хочемо дати Кремлю більший вплив на політику найбільшої держави Західної Європи? .
Шведський економіст Андерс Ослунд, автор книги "Російський кронований капіталізм", також глибоко стурбований зростаючим політико-комерційним зв'язком Берліна з Москвою. Він наводить як приклад участь колишнього канцлера Герхарда Шредера в угоді по "Північному потоку - 1", відзначаючи, що він вперше схвалив будівництво газопроводу у 2005 році, в останні дні свого останнього терміну. "Через кілька тижнів після цього він став головою комітету акціонерів Nord Stream 1", - сказав Ослунд.
Зараз Шредер є головою правління російської державної нафтової компанії "Роснефть", а також головою комітету акціонерів "Північного потоку - 2", додав Ослунд. І Шредер, за його словами, є лише одним з багатьох німецьких, австрійських та інших європейських чиновників, які як і раніше володіють значною політичною владою у своїх країнах і займають добре оплачувані посади в радах директорів російських компаній - цілком законна практика, але та, яка, на його думку, підриває єдність і силу Європи.
Зі свого боку, енергетичний аналітик Пеллерін-Карлін засмучений тим, що Європа все ще має справу з політикою влади, пов'язаної з використанням викопного палива - в залежності від "Газпрому" і Кремля, і від вибору Путіна щодо того, чи може в нас бути більше або менше природного газу".
Експертка по Росії Легуцька розчарована діями США. За її словами, віддаючи пріоритет відносинам з Берліном, Байден допоміг Путіну отримати більше влади в Європі, навіть визнаючи, що "Північний потік-2" - "поганий проєкт і загроза, що підриває європейську безпеку". Швидке відкриття газопроводу знаменує "величезний успіх для Росії, і цей успіх був досягнутий з підморгуванням Джо Байдена, який не хоче руйнувати хороші відносини Америки з Німеччиною".