Через два роки після російського вторгнення в Україну і окупації Криму війська НАТО почали більше проводити навчань у Східній Європі і планувати захист в разі зовнішньої агресії.
Однак військове командування стривожене тим, що якщо війська альянсу готові швидко діяти, голови урядів у країнах-учасницях зовсім ні.
"Це один з уроків війни в Україні. Швидка відповідь залежить від двох речей. З військового боку вона залежить від здатності діяти швидко. Але також для цього потрібна і швидкість політичних рішень", - цитує Financial Times командира ОЗС НАТО з питань трансформації Деніса Мерсьє.
Щоб відправити війська для відбиття зовнішньої агресії потрібне рішення Північноатлантичної ради – політичного органу альянсу. Однак такі рішення зазвичай ухвалюються через консенсус. А в умовах гібридної війни, коли події дуже неоднозначні, цей процес обіцяє бути надто довгим і складним.
Приміром, пошук консенсусу у питанні відповіді на російську окупацію Криму в 2014 році чи знищення малайзійського лайнера MH17 тривали надто довго.
"Ми можемо відправити війська за 24 години. Але лише після того, як Північноатлантична рада накаже", - пояснив Мерсьє.
Він додав, що невійськові загрози, такі як кібератаки, де часто не зрозуміло одразу, хто зловмисник, створюють новий вимір сфери компетенції НАТО.
"Тепер перед нами сценарії, коли поріг кризи не очевидний, серед яких гібридні сценарії з недержавними чи таємними гравцями", - сказав генерал.
Видання пише, що політики тепер намагаються підготуватися до ухвалення рішень в разі гібридних загроз. Коли міністри оборони країн-учасниць збираються на робочі обговорення, вони проводять також симуляції спалаху конфліктів.
В лютому, наприклад, міністри оборони НАТО були зачинені в кімнаті з реалістичними даними про гібридний напад на Литву, який супроводжується кібератаками на головні мережі країни, блокадою військами Росії порту в Клайпеді і масовими протестами, які організували агенти Москви таємно. Симуляція дозволила міністрам оборони НАТО зрозуміти слабкість збору даних розвідки. З'явилася очевидна потреба переосмислити процес збору, обробки інформації і ухвалення рішень на її основі.
Вторгнення Росії в Україну показав, що повідомлення в соцмережах, якщо їх правильно проаналізувати, можуть надати всі необхідні для військових дані в рази швидше.
"Військове командування працює над новим концептом, який ми запропонуємо НАТО. Він буде опиратися на попередній стратегічній оцінці ситуації на основі несекретної інформації. Якщо ми будемо так робити, ми зможемо охопити значно ширший діапазон параметрів", - сказав Мерсьє.
Раніше видання Newsweek писало, що Росія бреше про те, що вона не загрожує НАТО. Російська війська активність має зовсім не оборонних характер. Цього року дуже символічним стало відновлення Першої гвардійської танкової армії. Танкові війська самі по собі не найкращий інструмент для оборони. Вони краще підходять для наступальних операцій.
Раніше видання Newsweek писало, що Росія намагається покарати Україну за спробу зблизитися з НАТО. І те, що агресивні атаки в Донбасі пожвавилися на тлі саміту у Варшаві, не випадковість. Тим часом, на саміті Генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберг допустив надання Україні летального озброєння країнами НАТО. Генсек НАТО також висловив занепокоєння загостренням ситуації в зоні АТО і в черговий раз закликав сторони до виконання Мінських домовленостей.