У вівторок конфлікт між Вірменією і Азербайджаном, який триває десятиліттями, знову став кривавим. Але можливості ЄС виступити в якості посередника на мирних переговорів підриває враження, що організація не може бути неупередженою. Тому що вона все більше зміцнює енергетичний альянс з багатим на нафту і газ Азербайджаном.
Про це пише Politico, додаючи, що ці тривоги справдилися у вівторок, коли азербайджанські сили обстріляли з артилерії вірменську територію, спровокувавши вірменську відповідь. Міністерство закордонних справ Вірменії сказало, що постраждала низка міст, серед яких Варденіс, Сотк і Горіс. А в мережі з’явилися відео, на яких видно, як дим піднімається над житловими кварталами. Близько 49 вірменських і 50 азербайджанських солдатів загинули під час сутички на кордоні, заявили обидві сторони.
Politico пише, що атаки відбулися через зростання впевненості Баку на тлі його зближення з ЄС, а також через те, що Росія через провальну війну проти України стає все більше нездатною грати роль поліцейського в своїй колишній «сфері впливу».
«Реакція ЄС, а також інших глобальних гравців, на цю кризу дуже важлива», - сказав омбудсмен так званої «Республіки Арцах» в Нагірному Карабасі Гегам Степанян.
Він звинуватив Захід у «подвійних стандартах» через спроби позбавити Росію доходів від продажу нафти і газу, які вона витрачає на фінансування вторгнення в Україну.
«На жаль, коли йдеться про агресію Азербайджану, ми бачимо, що міжнародні діячі відмовляються робити рішучі заяви і застосовувати санкції», - додав Степанян.
Росія - традиційний союзник Вірменії. Її війська повинні були б захищати хитке перемир’я, яке було встановлене після загострення війни в 2020 році. Тоді Азербайджан взяв під контроль більшу частину Нагірного Карабаху. Вірменія попросила Москву втрутитися, вказавши на договір про спільну оборону. Представник російського президента Юрій Ушаков сказав, що Росія «глибоко занепокоєна» боями. Але Росія не буде використовувати свої війська, щоб втрутитися.
Азербайджан звинувачує Вірменію в порушенні зобов’язань, взятих в рамках перемир’я. Прес-секретар Міністерства закордонних справ Азербайджану Лейла Абдуллаєва сказала, що вірменська сторона розгортала війська «на нашій території, проводила мінування і створювала проблеми для відкриття всіх економічних і транспортних зв’язків».
«Ми не зацікавлені в напрузі в регіоні, ми зацікавлені в мирі і нормалізації. А вірменська сторона не відповідає взаємністю», - сказала вона.
Брюссель закликає обидві сторони відступити.
«Ми закликаємо до негайного припинення бойових дій і повернення за стіл переговорів», - сказав верховний комісар ЄС з питань зовнішньої політики Жозеп Боррель.
Але Politico пише, що не важко зрозуміти, чому Єреван непокоїть зближення ЄС з Баку.
Енергетичні зв’язки
В травні Брюссель запустив стратегію REPowerEU, зобов’язавши країни-учасниці відмовитися від енергоносіїв з Росії у наступні 8 років. З цього моменту в ЄС почалася гонитва за альтернативними поставками нафти і газу. 18 липня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн приїхала в Баку, щоб підписати угоду, згідно з якою Азербайджан повинен постачати в ЄС 20 мільярдів кубометрів газу на рік до 2027 року. На додачу до цього експорту Баку підписав низку угод про участь в проектах, пов’язаних з сонячною електрогенерацією і виробництвом водню, які б допомогли задовольнити дедалі більший попит ЄС на чисту енергію.
В серпні Азербайджан підписав контракт на мільйони доларів з компанією Masdar з ОАЕ про будівництво сонячної електростанції на 230 МВт поблизу Баку. За кілька тижнів до того ця ж компанія була обрана для будівництва морської установки для виробництва водню. ЄС планує імпортувати 10 мільйонів тонн водню до 2030 року. Тож в Баку зауважують, що всі ці угоди - це лише початок.
Вірменія може запропонувати значно менше. Вона імпортує весь газ, який споживає. А ще її оточує ворожа Туреччина, яка ускладнює вірменський доступ до міжнародних ринків. Азербайджан експортує нафту й газ через трубопроводи, які пролягають через Грузію в Туреччину, а звідти - в Середземномор’я. Але тепер Баку також використовує свою нову силу, щоб змусити Вірменію відкрити нові торговельні маршрути. Азербайджанська сторона вимагає, щоб Єреван дозволив встановити торговельні маршрути між анклавом Нахічевань і іншими азербайджанськими регіонами. Нахічевань розташований біля кордону Туреччини і відділений від Азербайджану територією Вірменії.