Схоже, врешті решт саме мікрочіпи здолають Владіміра Путіна. Через шість місяців після початку вторгнення в Україну Росія задихається під тиском тяжкого дефіциту технологій, створеного санкціями.
Запустивши (або втративши в бою) більше ракет, ніж очікувалося, російські солдати все більше покладаються на древні запаси примітивних радянських боєприпасів. Тим часом, озброєні Заходом війська України намагаються змінити хід війни, активно знищуючи російські склади і ключову інфраструктуру на півдні, де вони проводять наступальні операції, - пише Politico.
Київ добре розуміє, що результат війни, швидше за все, буде залежати від того, чи зможе Росія знайти спосіб відновити доступ до високотехнологічних чіпів. Тому українська сторона старається зробити так, щоб Москві це не вдалося. Щоб вказати на загрозу, Україна розсилає міжнародні попередження, що Кремль склав список напівпровідників, трансформаторів, конекторів, корпусів, транзисторів, електроізоляторів і інших компонентів, необхідних йому для продовження війни. Більшість з них виробляють в США, Німеччині, Нідерландах, Великій Британії, на Тайвані і в Японії. Українське послання чітке: не можна, щоб в всі ці технології потрапили в російські руки.
Журналісти Politico отримали доступ до одного зі списків Росії, який ділиться на три категорії за пріоритетністю. В документі були також вказані ціни, які Москва готова заплатити за деталі. Видання визнає, що підтвердити справжність списку неможливо. Однак, два експерти у сфері військових ланцюгів поставок підтвердили, що документ в руках журналістів відповідає висновкам інших досліджень щодо російського обладнання і потреб.
На перший погляд, у Росії не повинно бути можливостей купити найбільш важливі елементи списку. Внутрішнє виробництво здатне створити лише дуже базові технології. Тож Кремль впродовж останніх років сильно залежав від виробників напівпровідників у США, ЄС і Японії. І завдяки санкціям у нього тепер не повинно бути доступу до їхніх товарів. Проблема лише в тому, чи не знайдуться країни-посередники, які б купувати технології на Заході, а потім перепродавали Москві. Це міг би зробити, наприклад, Китай. В крайніх випадках росіяни, схоже, дістають чіпи з побутових приладів, таких як холодильники.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль наголосив, що війна дійшла до точки, в якій технологічна перевага буде грати вирішальну роль.
«Згідно з нашою інформацією, росіяни вже витратили майже половину свого арсеналу», - сказав він Politico.
Він також додав, що Росія змогла виготовити лише «чотири десятки» гіперзвукових ракет.
«Вони найбільш точні завдяки мікрочіпам, встановленим в них. Але через санкції, які були запроваджені проти Росії, поставки цього високотехнологічного обладнання… зупинилися. І у росіян немає можливості поповнити запаси», - додав Шмигаль.
Чіпи в списку
Найбільш відчайдушно Росія шукає 25 компонентів. І майже всі вони - це мікрочіпи, виготовлені в США такими компаніями, як Marvell, Intel, Holt, ISSI, Microchip, Micron, Broadcom і Texas Instruments. Закривають список чіпи японської компанії Renesas, німецької Infineon, кожну з яких купили фірми з США, а також мікросхеми від американського виробника Vicor і конектори від AirBorn, які теж виготовляють на американській території. Деякі з цих товарів можна просто купити в роздрібних крамницях електроніки. Інших вже кілька місяців немає на ринку через глобальний дефіцит мікрочіпів.
Найдешевша деталь в російському списку найвищої пріоритетності - це гігабітний трансивер Ethernet 88E1322-AO-BAM2I000 від компанії Marvell. Москва, вочевидь, розраховує купити його за ціною 7 євро за штуку. Найдорожчий компонент - це програмована вентильна матриця 10M04DCF256I7G від Intel. Її вартість - 1107 євро за штуку. Хоча до дефіциту чіпів вона коштувала всього 20 євро. В списку середньої пріоритетності багато компонентів, які виготовляють німецька компанія Harting і нідерландська Nexperia (куплена китайською фірмою Wingtech у 2019 році). Росіянам потрібен цілий спектр корпусів і конекторів від Harting, зокрема 09 03 000 6201 і 09 03 000 6104, а також інвертори 74LVC1G14GV,125 і цифрові вісімкові буфер/лінійні драйвери 74LVC244APW,112 від Nexperia.
Директор з розвідки за відкритими даними і аналітик аналітичного центру RUSI Джеймс Байрн сказав, що Росія, швидше за все, роками запасалася західними мікрочіпами й іншими компонентами. Але тепер, цілком можливо, ці запаси вичерпуються. Він зауважив, що російська програма військових закупок «масштабна і добре профінансована». Крім того, у Росії є «велика військово-промислова база».
«Але тепер в Україні вони так багато всього витратили, що їм потрібні великі об’єми нових поставок. І санкції ускладнюють закупки… Тому росіяни будуть віддавати пріоритет критично важливим речам, на що вказують документи. Ми, вочевидь, вважаємо, що вони з усіх сил намагаються знайти поставки», - сказав експерт.
Дірки в блокаді
З початку російського вторгнення в Україну в лютому, західні країни посилили санкції проти РФ, все більше завдаючи удари по ланцюгах постачання мікрочіпів, щоб скоротити військові можливості країни. Нові обмеження посилили той жорсткий контроль продажу чіпів, який діяв роками. Тому що такі деталі часто підпадають під категорію «товарів подвійного використання». Адже їх можна застосувати як в побутовій техніці, так і у військовій. Експерти ж вказують на те, що режими контролю експорту часто не можуть зупинити потік технологій небажаним сторонам.
«Щойно чіпи залишають територію заводів, стає дуже важко відслідкувати, де саме вони будуть використані», - сказав Дідерік Копс, старший дослідник експорту озброєння у Фландрійському інституті миру, пов’язаного з парламентом Фландрії.
Він пояснив, що у російських суб’єктів, які забезпечують армію, є багато способів купити критично важливі товари. Наприклад, щось можна купити у постачальників онлайн, використавши підставні «треті» магазини. А щось можна контрабандою провезти через поштові компанії.
«Країни, такі як КНДР і Іран, давно обходять санкції і мають багаторічний досвід. Росія точно готувалася до таких же проблем в останні місяці… Росіяни можуть також використати історичний досвід, щоб створити власні канали. Адже в часи Холодної війни це була звичайна справа. Також у Росії є довгий кордон з великою кількістю сусідів і велика мережа лояльних країн, з якими можна було працювати», - сказав Копс.
США, Європа і інші західні союзники створили ліцензійні режими, щоб не дозволити компаніям експортувати технології з військовим потенціалом клієнтам, які можуть створити загрози для безпеки.
«Але відстежувати незаконні чи й навіть законні канали закупок, щоб побачити, хто кінцевий користувач - це великий виклик», - пояснив експерт.
Санкції, які були запроваджені проти Росії після лютневого вторгнення, повинні були б закрити лазівки і «закрутити гайки» для російської армії ще більше. Але за словами заступника директора центру Conflict Armament Research Деміена Сплітерса, ще зарано говорити про те, наскільки санкції спрацювали.
«Все, що ми досі бачили, було виготовлене до вторгнення. Це ті запаси, які були накопичені ще до санкцій», - пояснив Сплітерс, чий центр намагається відслідкувати зброю, яка використовується у російській війні проти України.
Однак, за словами Шмигаля, у Росії однозначно «закінчуються запаси». Тому що вони «використовують радянську техніку і ракети, які були випущені ще в 1960-х чи 1970-х роках». В травні міністр торгівлі США Джина Раймондо сказала, що Росія у такому відчаї шукає напівпровідники для своєї зброї, що почала діставати мікрочіпи з посудомийних машин і холодильників, щоб поставити їх у військову техніку. При цьому вона послалася на дані української розвідки. Втім, деякі американські ветерани у сфері національної безпеки не погоджуються з таким оптимізмом членів команди президента Джо Байдена. За їхніми словами, Захід не може заборонити іншим режимам, зокрема Китаю, передавати мікрочіпи Росії.
«Контроль чіпів такий же надійний, як москітна сітка. У Китаю і Росії 4300 кілометрів спільного кордону. Просто неможливо відстежити, чи ці деталі пересилаються з китайської на російську територію», - сказав колишній директор Ради національної безпеки США з питань Китаю Метью Тарпін.
В Міністерстві торгівлі США неодноразово говорили, що не помітили жодних доказів, які б вказували на китайські поставки технологій в Росію. І якби Пекін наважився на такий крок, це поставило б його під загрозу запровадження санкцій. Але китайський уряд також говорив, що не буде обмежувати торговельні відносини з Москвою. Тому Тарпін вважає, що західні уряди не можуть бути абсолютно впевнені в китайській поведінці.
Він вказує на те, що Бюро з питань промисловості і безпеки Міністерства торгівлі США має «менше 10 інспекторів» в Китаї. І саме ці люди повинні встановити, чи постачає Китай комусь чіпи для військового застосування. Тарпін додав, що інспекції в Китаї не дуже ефективні. Тому що Пекін вимагає попередження про проведення перевірок.