У 1991 році Радянський Союз припинив своє існування. Останній лідер СРСР Михайло Горбачов сказав, що, навіть якщо майбутнє буде невизначеним, принаймні «ми відмовилися від практики втручання у внутрішні справи інших та використання військ за межами своєї країни». Зараз Росія, спадкоємиця Радянського Союзу, знову займається втручанням у справи інших країн. Очільник Кремля Владімір Путін явно «сумує за СРСР». Путіну найбільше не подобається те, як Україна та Білорусь почали вислизати з-під контролю Москви, пише The Economist.
Нещодавно Кремль вкотре підтвердив свій вплив на Білорусь після того, як тамтешній диктатор Алєксандр Лукашенко звернувся до нього за допомогою. Крім того, Путін стягнув війська до кордону України. Американська розвідка попереджала, що Росія може почати військове вторгнення. Що можна зробити, щоб стримати Путіна?
Попри те, що військові сили України зараз перебувають у кращому стані, ніж були тоді, коли Путін анексував Крим, вони недостатньо сильні, щоб зупинити російське вторгнення. Також немає жодних шансів, що країни НАТО втручатимуться збройним шляхом, щоб захистити Київ. Однак є способи підвищити для Путіна ціну за його агресію.
Деякі з них економічні. Президент США Джо Байден провів розмову з Путіним 7 грудня. Байден каже, що «пригрозив серйозними економічними санкціями, якщо Москва знову почне напад Україну».
З’явилися натяки на те, що Росію можуть «відрізати» від міжнародної платіжної системи. Такий крок зашкодить Кремлю, але це не надто вдала ідея, оскільки це може зашкодити іншим економікам і змусить низку автократичних режимів шукати альтернативи.
Стримування Путіна можна було б досягти з меншою побічною шкодою, погрожуючи внести в чорний список окремі російські фінансові установи. Тим часом Америка повинна виступити єдиним фронтом з європейськими союзниками. Для початку Німеччина не має схвалювати «Північний потік-2».
Другий засіб стримування агресії Кремля – військовий. Хоча Росія може почати вторгнення в Україну, «окупація» на довгострокову перспективу – це зовсім інша справа, як показав досвід Америки в Іраку. Україна має зробити себе «неперетравною». Захід може надати Києву більше фінансової допомоги та оборонної зброї. Дії Путіна з 2014 року довели, що більшість українців чинитимуть опір намаганням Росії отримати контроль над Україною.
У той же час західні дипломати повинні шукати шляхи деескалації конфлікту.
Це складно, тому що багато вимог Путіна необґрунтовані. Він каже, що НАТО становить загрозу для Росії, але це не так. Путін робить цю заяву, тому що демократична Україна на кордоні РФ «дискредитує авторитарну систему Кремля».
Крім того, постійні розмови Путіна про захист Росії від уявних зовнішніх ворогів є ефективним способом отримати громадську підтримку. У недавньому опитуванні лише 4% росіян заявили, що в напруженості на сході України винна Росія, тоді як половина респондентів звинувачує Америку та НАТО.
Байден зробив правильно, почавши переговори з Путіним. Необхідно спробувати знайти шляхи, які змусять Путіна «відступити».
Путін хоче, щоб Америка змусила Україну реалізувати його бачення Мінських угод.
Він сподівається створити в Україні «федеративну державу», де Росія отримає можливість керувати «маріонетковою владою» на сході, контролювати частину кордону та приймати рішення щодо зовнішньої політики.
Україна чинила опір цьому, захищаючи Донбас. Однак після багатьох втрат і переміщення 1,5 мільйона людей реінтеграція Донбасу в Україну стає все більш складним завданням.
Немає чіткого рішення для цієї проблеми, можливо найкраща стратегія — продовжувати переговори з Путіним, але лише за певних умов. По-перше, українська влада має бути активним учасником. Не можна дозволяти Путіну ставитися до Києва як до «маріонетки Заходу», адже Україна є незалежною державою.
По-друге, необхідно зробити непривабливою для Путіна саму ідею війни. Водночас Путін вправно знаходить привід для різних актів агресії, які він нахабно заперечує, навіть попри наявні докази. Поки Путін залишається при владі, Росія становитиме загрозу для своїх сусідів, резюмує видання.
Витягнувши старі теки із запилених архівів російського МЗС, Путін звинуватив Україну в тому, що вона не передала Росії закордонних активів колишнього СРСР. Але, висуваючи претензії нашій країні, російський президент традиційно підтасував факти.
Про нюанси україно-російських дипломатичних баталій навколо угоди про «нульовий варіант», інтереси Києва і Москви читайте у статті Володимира Кравченка «Нові претензії Путіна: чого ще він хоче від України».