Президент Росії Владімір Путін збирається вирушити до Китаю у свою першу закордонну поїздку після того, як він залишився ще на шість років у Кремлі. Однією з його головних цілей буде пошук шляхів мінімізації будь-яких перебоїв в економічному співробітництві, яке Китай надав його режиму після повномасштабного вторгнення в Україну.
З лютого 2022 року Пекін став найбільшим ринком збуту російської нафти і газу, а також ключовим джерелом імпорту. Імпорт варіюється від споживчих товарів до компонентів, які забезпечують роботу військової машини Росії. Оскільки поставки китайських товарів подвійного призначення допомагають Кремлю перевершити Україну й Захід, Вашингтон зараз намагається перекрити цей потік, повідомляє Financial Times.
У грудні Білий дім погрожував накласти санкції на будь-який банк, що здійснює платежі для російської військової машини. На початку цього року міністр фінансів США Джанет Єллен і державний секретар Ентоні Блінкен відвідали Китай і виклали погрози китайським лідерам і фінансовим установам. Наразі, схоже, це мало певний ефект. Китайський експорт до Росії впав на 15,7% у березні та на 13,5% у квітні порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Сподівання на те, що це остаточно вирішить проблему, однак, видають бажане за дійсне. За останні два роки уряди Росії та Китаю продемонстрували неабияку здатність адаптуватися до американських обмежень.
Візит Путіна надає нову можливість обговорити варіанти наодинці, перш ніж непомітно втілити їх у життя. Очікується, що його супроводжуватиме досвідчена команда з Центрального банку та міністерства фінансів, які відповідають за прагнення Кремля дедоларизувати російську фінансову систему з 2014 року.
До грудня 2023 року на юані припадало понад третину розрахунків у російській торгівлі з іноземними партнерами — з практично нульового рівня до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Депозити в юанях у Росії у 2023 році становили 68,7 млрд доларів, перевищивши доларові вклади. Згідно з даними російського Центрального банку, кредитування в юанях зросло майже в чотири рази до 46,1 млрд доларів, значною мірою завдяки конвертації боргу з доларів та євро в юані.
Росія і Китай використовують місцеву інфраструктуру для проведення та клірингу транзакцій. Після запровадження санкцій у 2014 році Росія створила внутрішній аналог SWIFT, відомий як система фінансових повідомлень Банку Росії, використання якої зараз є обов'язковим.
Китай має власну транскордонну міжбанківську платіжну систему (CIPS), яка наразі включає близько 30 російських банків. Хоча CIPS не може конкурувати зі SWIFT за обсягами, війна в Україні сприяє її розширенню. Як повідомляється, щоденний обсяг транзакцій збільшився на 50% у 2022 році, а потім ще на 25% у перші три квартали 2023 року.
Але це не захистить китайські банки від санкцій, якщо Вашингтон виявить якісь заборонені транзакції. Тому наступним кроком Москви й Пекіна буде створення складної інфраструктури для клірингу найбільш вразливих платежів.
Схема клірингу проблемних платежів може включати менші банки, які проводять транзакції лише в національній валюті й використовують лише місцеву інфраструктуру. Ймовірним є залучення численних підставних компаній як посередників, у тому числі з країн Центральної Азії та Перської затоки. Звичайно, такі транзакції будуть дорожчими й займатимуть більше часу, але США буде набагато важче їх знайти і заблокувати.
Поки що, звісно, такі механізми можуть бути лише тимчасовим рішенням. Рано чи пізно вони, швидше за все, будуть виявлені американським урядом.
Нагадаємо, що Bloomberg писало, що Китай відновлює воєнно-економічну потужність Росії для війни з Україною. За останні місяці зусилля КНР в значній кількості спрямовувались для відновлення промислової бази та виробництва зброї.