Новий президент США Джо Байден наразі зміг заспокоїти тривоги американських демократичних союзників. Також він натякнув, що Америка готова розпочати переговори щодо повторного укладення ядерної угоди 2015 року з Іраном, пише Bloomberg.
Що стосується Ірану, радники Байдена запевняють, що все буде під контролем. Минулого місяця радник з питань національної безпеки Джейк Салліван заявив, що те, чи повернуться США до ядерної угоди 2015 року "залежить від Ірану". Тобто Іран повинен дотримуватися умов обмеження ядерного потенціалу перед тим, як США скасують санкції. Кандидат Байдена на посаду державного секретаря Ентоні Блінкен заявив Сенату, що хоче "більш тривалої і міцної" ядерної угоди з Іраном і пообіцяв проконсультуватися з регіональними союзниками, такими як Ізраїль та країни Перської затоки, стосовно того як і коли відновлювати переговори з Іраном. Ці сигнали були помічені на Близькому Сході.
"Ми хочемо почути, що команда Байдена визнає, що Близький Схід кардинально змінився з 2015 по 2021 рік", - сказав посол Об'єднаних Арабських Еміратів у США Юсеф аль-Отайба.
Досить суперечливим виглядає потенційний намір Байдена призначити колишнього відповідального з питань Близького Сходу Ради національної безпеки президента Барака Обами Роберта Меллі своїм спеціальним представником США в Ірані. На відміну від Саллівана, Блінкена та самого Байдена, Меллі вважає, що взаємодія з режимом - це єдиний спосіб приборкати його.
Після того, як ізраїльсько-палестинські мирні переговори згорнулися після завершення роботи адміністрації президента Білла Клінтона, Меллі, який брав участь у цих переговорах, заявив про те, що переговори провалились через неспроможність тодішнього палестинського лідера Ясіра Арафата зробити зустрічну пропозицію. У 2008 році він припинив консультування з питань зовнішньої політики при президентській кампанії Обами після того, як з'явилися повідомлення про те, що Меллі зустрівся з керівниками "Хамасу" - організації, яку США та Ізраїль вважають терористичною.
Звичайно, в США були й інші політичні діячі, які підтримували дипломатичну взаємодію з агресивними режимами. Адміністрація президента Дональда Трампа пояснила свою політику максимального тиску на Іран як засіб примусити режим укласти більш ефективну угоду. Салліван та Блінкен говорили про те, що вони прагнуть укласти більш довготривалу та стійку ядерну угоду з Іраном, однак, це може відрізнятися від поглядів Меллі.
У 2019 році Меллі заявив, що 12 умов екс-держсекретаря США Майка Помпео для зняття санкцій з Ірану будуть неефективними, адже на жодну з цих умов не може погодитися будь-який іранський лідер. Проте вимоги Помпео були обґрунтованими. Вони не включали проведення внутрішніх демократичних реформ або звільнення політичних в'язнів. Швидше, умови Помпео просто прагнули покласти край агресивній поведінці Ірану, такій як підтримка терористичних угруповань, розробка ракет та захоплення в заручники іноземних громадян.
Уявлення про те, що іранський режим не реагує на тиск може бути хибним. Кампанія максимального тиску Обами в період з 2011 по 2013 рік зрештою змусила режим розпочати відкриті ядерні переговори з США, Китаєм, Росією, Францією, Німеччиною та Великою Британією.
Існує думка, що призначення Меллі в якості спецпредставника підірве власну впевненість Блінкена в тому, що адміністрація Байдена намагається зміцнити ядерну угоду 2015 року.
Деякі колишні заручники Ірану навіть написали лист до Блінкена з проханням не призначати Меллі. Вони вважають, що таке призначення "послало б охолоджуючий сигнал диктатурі в Ірані про те, що Сполучені Штати зосереджені виключно на повторному вступі в іранську ядерну угоду та ігноруванні регіонального тероризму і внутрішніх злочинів проти людства".
Байден під час своєї передвиборчої кампанії заявив, що підтримає цілеспрямовані санкції з метою покарання Ірану за порушення прав людини, розробку балістичних ракет та підтримку тероризму. А Блінкен і Салліван взяли на себе зобов'язання співпрацювати з регіональними союзниками з метою тиску на Іран, щоб режим змінив свою політику. Політика команди Байдена стосовно Ірану повинна бути узгодженою та послідовною, резюмує видання.
Джо Байден склав присягу президента США і офіційно став 46-м лідером Сполучених Штатів. На церемонії інавгурації Байдена до присяги привів головний суддя Верховного суду Джон Робертс на Західному фронті Капітолію.
Перед цим присягу віцепрезидента США прийняла Камала Гарріс, яка стала першою в історії США жінкою на цій посаді.
Про те, які виклики стоять перед Джо Байденом та його командою, читайте у свіжій статті Олега Шамшура "Гіркий присмак перемоги на фоні великих очікувань".