Партії президента Франції Еммануеля Макрона на парламентських виборах пророкують отримання від половини до двох третин місць. На тлі цього у решти партій спостерігаються серйозні проблеми. Про це у своїй статті для DT.UA пише експерт із зовнішньої політики і політики безпеки Українського інституту майбутнього і Ради зовнішньої політики "Українська призма" Надія Коваль.
Стратегія реваншу "Республіканців" під керівництвом Франсуа Баруена зараз зазнає невдачі, пише експерт. Баруен і його колеги розраховували, що політичний рух Макрона не має розгалужених партійних структур на місцях і принципово висуває новачків у політиці, а тому не може реально покладатися тільки на бажання виборця "дати президенту шанс". Тому праві мали серйозні шанси на нав'язування президенту cohabitation з відповідною модифікацією його програми. Планувалося не тільки зберегти наявні 220 мандатів "Республіканців", але й отримати додаткові 70.
Однак Макрон завдав випереджаючий удар, впровадивши превентивну cohabitation на власних умовах. Він призначив прем'єр-міністром Едуара Філіпа, представники поміркованого крила республіканців з кола Алена Жюппе, паралельно віддавши міністерство економіки ще одного знакового представнику правих - Брюно Ле Мера. Таким чином Макрон прагнув показати правоцентристським виборцям свою відданість ідеям економічного реформування на ліберальних засадах і переконати їх голосувати саме за його молодий і перспективний рух, а не за партію "Республіканці", яка зараз перебуває в кризі.
Серйозні проблеми після поразки Марін Ле Пен на президентських виборах переживає і "Національний фронт". Підтримка партії продовжує падати, а 18% рейтингу в загальнонаціональному вимірі завдяки двотуровій системі і республіканському консенсусу - співпраці мейнстрімних партій задля витіснення праворадикалів у другому турі - загрожує дати на виході близько 15 депутатів. Партія проходить разом з тим через ідеологічну кризу, кризу лідерства і навіть банальні фінансові проблеми. Враховуючи те, що французькі банки відмовляються давати кредити на передвиборчу кампанію, праворадикали навіть закликали своїх виборців до надання їм "патріотичного позики", своєрідного краудфандингу в обмін на сувеніри. Однак праворадикали перетворилися в константу у французькій політичного життя і будуть чекати провалів Макрона, щоб отримати реванш на виборах 2022 р.
"Аналогічно після невдачі в першому турі президентських виборів втратила загальнонаціональну динаміку і ліворадикальна "Нескорена Франція" Жан-Люка Меланшона. Всупереч прогнозами щодо чисельності парламентської фракції (20-30 депутатів), саме його прихильників можна очікувати як найбільш активних потенційних учасників акцій протесту проти економічної та соціальної політики уряду", – пише Коваль.
Але сама сумна ситуація, безумовно, у соціалістів, яким зараз прогнозується лише 30-40 місць у новому парламенті. У партії немає яскравого лідера, ні стратегії на вибори, що провокує апокаліпсичні настрої і зосередженість на особистому політичне виживання. Деякі соціалістичні діячі взагалі відмовилися балотуватися, деякі балотуються від президентської більшості і навіть не вказують свою партійну приналежність на передвиборних постерах. Бенуа Амон, офіційний кандидат від Соціалістичної партії, який отримав рекордно низькі 6,3% у першому турі, відкрито підтримує кандидатів-комуністів проти колег по партії і орієнтується на запуск з липня власного політичного руху у співпраці з комуністами і захисниками навколишнього середовища.
Раніше повідомлялося, що партія нового президента Франції Еммануеля Макрона має найвищу підтримку в 32% напередодні парламентських виборів. Друге і третє місце ділять Республіканці і "Національний фронт", які мають по 19% підтримки.
Парламентські вибори у Франції відбудуться 11 та 18 червня. Виборча система Франції передбачає голосування на 577 одномандатних округів у два тури. Якщо в першому турі жоден кандидат не набере більше 50%, то на цьому окрузі відбудеться повторне голосування. У другий тур виходять всі кандидати, які набрали більше 12,5% голосів.
Детальніше про французьких парламентських виборах читайте у статті Надії Коваль "Парламентські вибори у Франції: на шляху до президентського більшості " у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".