В новому науковому документі, підготовленому Федеральним резервним банком Нью-Йорка, робиться висновок про те, що смертельні випадки в результаті пандемії "іспанського грипу" 1918 року, "глибоко сформували німецьке суспільство" в подальші роки та сприяли зміцненню нацистської партії, пише журнал Politico.
Документ підготував економіст ФРС Нью-Йорка Крістіан Блікл. Він проаналізував рівні муніципальних витрат та електоральні настрої в Німеччині з часу первісного спалаху іспанки до 1933 року. Дослідження показало, що в "районах, де спостерігалося більш значне відносне скорочення населення" через пандемію, "витрачали менше коштів на душу населення в наступному десятилітті".
В документі також показано, що "смертність від грипу в 1918 році корелює зі збільшенням частки голосів, завойованих правими екстремістами, такими як Націонал-соціалістична робоча партія" на виборах 1932 і 1933 років в Німеччині.
Зазначимо, що попри те, що грип 1918 року отримав назву "іспанка". Пандемія, ймовірно, почалася зі Сполучених Штатах. В результаті іспанським грипом заразилася третина населення планети, померли щонайменше 50 мільйонів людей по всьому світу.
У 1918-1920 роках в Німеччині зареєстрували близько 287 тисяч смертей від іспанки.
Блікл зробив такі висновки також на тлі побоювань, що нинішня пандемія коронавірусу SARS-CoV-2 потрясе міжнародну політику і посилить екстремізм у всьому світі, оскільки офіційні особи та експерти в області суспільної охорони здоров'я звертаються до попередніх спалахів за рекомендаціями про те, як орієнтуватися в майбутні місяці й роки.
Звичайно, поки немає істотних доказів, щоб судити про те, як новий коронавірус вплине на міські витрати або змінить уподобання виборців, наголошує журнал.
Історики зазвичай пов'язують виникнення нацистської партії з багатьма структурними причинами, включаючи економічні і соціальні руйнування, викликані Першою світовою війною, і розчаруванням німців з приводу післявоєнної Веймарської республіки.
"Враховуючи низку економетричних проблем, ми обережні в інтерпретації наших результатів", - визнає Блікл. "Однак, дослідження пропонує новий вклад у дискусію про довгострокові наслідки пандемій".