Державний департамент США оголосив, що держсекретар Ентоні Блінкен «вирушить» у свою першу «віртуальну поїздку» до Африки, щоб «поспілкуватися з молоддю усього континенту». 27 квітня державний секретар «віртуально їздив» до Нігерії, «зустрівшись» із президентом Мухаммаду Бухарі. Потім він «віртуально» закликав президента Кенії Ухуру Кеніятту підтвердити стратегічне партнерство з Америкою. Блінкен також «віртуально відвідає» кілька місцевих компаній з відновлюваної енергетики. Що далі: саміт за допомогою голограм? До початку пандемії коронавірусу подібні заяви сприймалися б як звичайний розіграш, але світ вступив у нову реальність і «віртуальна дипломатія» - це не жарт, пише журнал The Economist.
Протягом останнього року саме «віртуальна дипломатія» підтримувала міжнародні відносини, оскільки реальні поїздки було важко організувати, а особисті зустрічі часто були фактично неможливими.
У процесі, COVID-19 фактично розширив «дипломатичний набір інструментів». Ці переваги можна використовувати і в постпандемічному майбутньому.
Багато дипломатів «сумують» за реальними особистими зустрічами, і це правильно. За допомогою Zoom набагато важче побудувати довіру – «ключову валюту дипломатії». Легко пропустити тонкі ознаки мови тіла, жестів та міміки, які часто можуть бути більш красномовними, ніж слова.
Реальна взаємодія часто є ключем для дипломатичного порозуміння. Місце поруч з Росією в Раді Безпеки ООН - чудовий канал для передачі послання президенту Володимиру Путіну (наприклад: не плануйте вторгнення в Україну).
Під час затяжних засідань за закритими дверима часто обговорюються найважчі дипломатичні проблеми, яким передувала «дипломатична бесіда у коридорі» або прогулянка.
Віртуальна поїздка Блінкена до Африки не може мати такий самий вплив, як реальний візит державного діяча, що намагається вшанувати далекі країни.
Поступово фізична дипломатія повернеться. Для прикладу, у Лондоні з 3 по 5 травня міністри закордонних справ G7 планують зустрітися особисто вперше за останні два роки. Звісно, зустріч буде проведена в межах дотримання необхідних запобіжних заходів, міністри будуть робити тести на коронавірус та дотримуватися соціальної дистанції.
У червні лідери G7 планують зібратися в Корнуолі, а в Брюсселі відбудеться «фізичний», а не «віртуальний» саміт НАТО. Поїздка до Європи буде першим «реальним візитом» Джо Байдена на посаді президента.
Помилково вважати, що дипломатія просто повернеться до свого звичного стану після пандемії. З одного боку, віртуальна дипломатія показала, що вона може бути високоефективною. Байден, наприклад, зміг «подорожувати» по всьому світу, не виходячи з Білого дому, приєднавшись до європейських лідерів на Мюнхенській онлайн-конференції та на онлайн-саміті країн Індо-тихоокеанського регіону. Йому вдалося зібрати десятки світових лідерів для кліматичного саміту.
Пандемія показала, що більшість рутинних дипломатичних справ можна виконувати в Інтернеті. Дуже часто, під час найважчих переговорів, є сенс «вести бізнес» особисто. Але іноді саме віртуальні зустрічі будуть більш практичними та результативними.
Дипломатія у постпандемічному світі буде «змішаною». Це, своєю черго, зробить її більш інклюзивною.
Пандемія дозволила залучати ширше коло голосів до вирішення конфліктів. У фізичному світі організувати зустрічі молоді з проблемних країн у безпечному місці є логістичним кошмаром. Використання цифрової платформи, як уже виявили в Лівії та Ємені, може спростити це завдання.
Широка участь у «цифрових діалогах» може надати більшу потужність будь-якій досягнутій угоді, підвищивши шанси на її виконання. Це має стати стандартною частиною формул миру.
У 19 столітті телеграф скоротив час, необхідний для зв’язку з посланцями. У 20 столітті час та відстань «скорочували» літаки. Зараз цифрові платформи витісняють фізичну присутність. За умови мудрого використання цифрових технологій, дипломатія буде удосконалюватися, резюмує видання.
У 2020 році звичний світ несподівано стрімко і безжально став іншим. Не стала виключенням і сфера зовнішніх зносин. Нові реалії коронавірусного світу поставили дипломатів перед необхідністю швидкої адаптації до нових інструментів дистанційної роботи та нових форматів міжнародної взаємодії. Нові тенденції в сфері міжнародних відносин аналізувала Євгенія Габер в статтях "Zoom-дипломатія" і "Дипломатія 2.0" для читачів ZN.UA.