Симпатії Китаю до Росії були очевидними для більшості спостерігачів ще на початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Менше обговорюється, однак, те, наскільки зросла підтримка Пекіном Москви з того часу. Це стало до болю зрозуміло напередодні швейцарського Cаміту миру щодо України, який відбувся минулими вихідними.
Хоча деякі європейські лідери прагнуть залучити Китай до зусиль, спрямованих на припинення російського вторгнення в Україну, Пекін, на їхнє велике розчарування, відмовився брати участь у мирній конференції. Після цієї заяви напередодні зустрічі президент України Володимир Зеленський висловив стурбованість відсутністю Китаю, а також тим, що Пекін активно тиснув на інші країни, щоб вони не брали участь у Саміті, повідомляють аналітики у Politico.
Огляд нещодавніх заяв та аналітичних матеріалів з Пекіна та Москви дає зрозуміти, що Китай визнає Україну як суверенну державу і не поділяє російських наративів про те, що вона є нацистською маріонеткою Заходу. Китай також підтримує прямі контакти з Києвом, виступає проти російської ядерної загрози й публічно не підтримує вторгнення. Але на цьому розбіжності закінчуються, оскільки обидві країни, як правило, погоджуються щодо ключових питань.
Наприклад, Китай неодноразово висловлював підтримку "законним побоюванням" Росії щодо розширення НАТО на схід. На думку Пекіна, винуватцем конфлікту є США, які намагаються спровокувати конфронтацію в регіоні.
Тим часом Пекін також тяжіє до концепції "неподільної безпеки", яка стверджує, що країни не повинні зміцнювати свою безпеку завдяки іншим — доктрини, яку Москва просуває протягом десятиліть, і яка є предметом критики, спрямованої на діяльність НАТО. До вторгнення Китай підтримував цю концепцію у спільних з Росією заявах.
Вони також поділяють зневагу до західних санкцій, зокрема й тих, що накладені на Росію. Китайські чиновники рішуче виступають проти американських "незаконних односторонніх санкцій" і заявляють, що не будуть їх дотримуватися. І Сі не просто пасивно протистоїть спробам ізолювати Росію, надаючи країні економічний рятувальний круг, він також показав, що готовий нести як репутаційні, так і економічні витрати, щоб підтримати свого сусіда.
Китайські фірми вже адаптували свою діяльність до розширення торговельних відносин з Росією. З часом ці структурні зміни буде все важче і дорожче скасувати. Щобільше, підтримка Путіна з боку Сі була особистою і широко розрекламованою.
Нагадаємо, що журнал Foreign Affairs писав, що Китай здійснює саботаж проти української формули миру. Пекін не зацікавлений у мирній угоді, в укладанні якої він не може допомогти. Тому він очікував, що Саміт миру провалиться. Він вважає, що зустріч не зробить нічого для просування миру або згуртування навколо максималістських вимог України.