Південнокорейські опозиційні партії заявили в середу, 4 грудня, що подали клопотання про імпічмент президента Юн Сок Йоля. Законодавці закликали до імпічменту Юна після того, як він напередодні оголосив воєнний стан, спровокувавши найбільшу за останні десятиліття політичну кризу в четвертій за величиною економіці Азії, повідомляє Reuters.
“Парламент повинен зосередитися на негайному призупиненні діяльності президента, щоб якнайшвидше ухвалити закон про імпічмент”, - заявив журналістам один із представників коаліції Хван Ун Ха.
Головна опозиційна партія закликала Юна, який перебуває на посаді з 2022 року, піти у відставку через оголошення воєнного стану — першого в Південній Кореї з 1980 року.
“Навіть якщо воєнний стан буде скасовано, йому не уникнути звинувачень у державній зраді. Усій нації стало ясно, що президент Юн більше не може нормально керувати країною. Він повинен піти у відставку”, - заявив член парламенту від опозиції Пак Чан Де.
Як пише Yonhap News, опозиційні партії планують винести пропозицію на пленарне засідання парламенту у четвер, 5 грудня, та поставити його на голосування у п'ятницю чи суботу (6-7 грудня).
Національна асамблея може оголосити імпічмент президенту, якщо за це проголосує більше двох третин депутатів. Після цього відбувається судовий розгляд у Конституційному суді, який може підтвердити імпічмент (потрібно щонайменше шість голосів суддів із дев'яти). Партія Юна контролює 108 місць у законодавчому органі, що складається з 300 депутатів.
Якщо Юн подасть у відставку або буде усунутий з посади, прем'єр-міністр Хан Дак Су виконуватиме обов'язки лідера країни до проведення нових виборів протягом 60 днів.
Воєнний стан
У телевізійному зверненні ввечері у вівторок, 3 грудня, Юн заявив, що воєнний стан необхідний для захисту країни від ядерної Північної Кореї і антидержавних сил, а також для захисту вільного конституційного ладу, хоча й не назвав жодних конкретних загроз.
Почалися хаотичні сцени, солдати увірвалися в будівлю парламенту, а протестувальники вступили в сутички з правоохоронцями на вулиці.
Військові заявили, що діяльність парламенту і політичних партій буде заборонена, а засоби масової інформації та видавництва перейдуть під контроль командування воєнного стану.
Однак за кілька годин після оголошення парламент Південної Кореї, в якому були присутні 190 з 300 членів, ухвалив рішення про скасування воєнного стану, в тому числі 18 присутніх представників від партії Юна. Після цього президент скасував свій наказ.
У середу, 4 грудня, очікуються нові протести. Посольство США закликало американських громадян у Південній Кореї уникати районів, де проходять акції протесту, в той час як деякі великі роботодавці порадили співробітникам працювати з дому.
Криза в країні, яка була демократією з 1980-х років, є союзником США і найбільшою економікою Азії, викликала міжнародну тривогу. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що вітає рішення Юна скасувати оголошення воєнного стану. У Південній Кореї перебуває близько 28 500 американських військовослужбовців, які базуються в країні “як наслідок” Корейської війни 1950-1953 років.
Заплановані оборонні переговори і спільні військові навчання між Південною Кореєю і США були відкладені. Прем'єр-міністр Швеції також відклав візит до Сеула. Криза в Південній Кореї викликала потрясіння і на фінансових ринках.
Юн здобув перемогу на одних із найжорсткіших президентських виборів в історії Південної Кореї в 2022 році на хвилі невдоволення економічною політикою, скандалами і гендерними війнами. Але він залишався непопулярним — рейтинг підтримки коливався на рівні близько 20% протягом декількох місяців.
Партія Юна зазнала поразки на парламентських виборах у квітні цього року, поступившись контролем над однопалатною асамблеєю опозиційним силам, які отримали майже дві третини місць.
Про позицію Сеула щодо війни РФ проти України та чому Південна Корея відмовилася передавати Києву зброю, розповідала Наталія Бутирська у статті "Чому Південна Корея все ще боїться надавати зброю Україні?".