Оксфордський і Кембріджський університети, а також майже половина всіх пов'язаних з ними коледжів таємно інвестували десятки мільйонів доларів у офшорні фонди, серед яких були спільні підприємтсва з розвитку видобування нафти і глибоководного буріння.
Про це пише The Guardian, додаючи, що на це вказують матеріали так званих "Райських документів". Вони підтверджують, що обидва університети провели солідні капіталовкладення в багатомільярдні приватні акціонерні товариства на Кайманових островах.
Гроші були переведені через так звані "компанії-блокатори". Таке розмішення означає, що університети можуть уникнути чи "заблокувати" оподаткування своїх хеджових інвестицій у США. Таким чином, вони отримували дивіденди без сплати податків.
Документи з грифом "торговельна таємниця" і "конфліденційно" показують, що в 2006 році Оксфорд інвестував 3,4 мільйони доларів у зареєстроване в Гернсі акціонерне товариство Coller International. Гроші були переведені в два окремі фонди, створені університетом і окремими коледжами. Кембрідж провів інвестицію на 1,7 мільйона доларів через таку ж схему.
Професор-емерит бухгалтерської справи Університету Ессекса Прем Сікка ставить під сумнів етичність рішення університетів вивести гроші в офшори.
"Все, що Кайманові острови пропонують, - це таємність і ухиляння від сплати податків. І нічого більше. Це не те місце, яке активно бере участь в просуванні науки, досліджень чи людських знань", - сказав він.
Над думку Сікки, університетам потрібна більша прозорість рішень щодо інвестицій, оскільки вони громадські інститути і отримують державні гроші, зокрема від ЄС.
Один з двох офшорних фондів, у який університети вклали гроші, називається Coller International Partners V. Він у своєму роді найбільший у світі і залучив 4,8 мільярдів доларів капіталу від майже 200 громадських інститутів. Його найбільшим інвестором виявилася компанія Royal Dutch Shell, яка перерахувала в фонд мільярд доларів. Один з партнерів Shell - Xtreme Coil - отримав гроші, вкладені Оксфордом і Кембріджем. Ця компанія спеціалізується на "інноваційних і ефективних бурових установках", здатних "добувати гіброкарбонати з глибоких горизонтів".
Викриття цієї інформації через "Райські документи", швидше за все, збільшить тиск на Оксфорт і Кембрідж, від яких давно вимагають відмовитися від підтримки видобутку викопних енергоносіїв. Минулого місяця група академіків з Кембріджа на чолі з колишнім архієпископом Кентерберійським Рованом Вільямсом закликали університет припинити інвестування в компанії, які пов'язані з традиційними видами палива.
Нагадаємо, що журналісти ICIJ і Центру розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP, які в минулому році оприлюднили цикл розслідування Panama Papers, отримали доступ до нового масиву документів.
Їх назвали Paradise Papers – "Райські документи", або "Документи з райських островів". Журналісти з 67 країн світу проаналізували дані про власників компаній, зареєстрованих у 20 офшорних юрисдикціях, і 5 листопада синхронно опублікували цикл розслідувань, заснованих на цих документах.
Доступ до даних вдалося отримати завдяки витоку інформації з двох компаній у Сінгапурі та на Бермудських островах. Документи опинилися в розпорядженні німецького видання Süddeutsche Zeitung, яке передало їх журналістам-расследователям з ICIJ і OCCRP.
У документах, серед іншого, фігурують понад 10 українських громадян. Завдяки Paradise Papers стала відома передісторія реєстрації панамських офшорів президента України Петра Порошенка, юристи якого спочатку вели переговори з компанією Appleby з острова Мен, але та відмовила їм через високі ризики.