У Стамбульському військово-морському музеї, розташованому за рогом від резиденції президента Раджепа Таїпа Ердогана, нагадування про найбільших геополітичних ворогів Європи повсюди.
Тут стоїть пам'ятник алжирському бейлербею Хасану-паші, якій командував флотом Османської імперії і зазнав поразки від сил Росії. Тут є і рештки галеону "Махмуді", який під час Кримської війни вів облогу Севастополя, а також інші позолочені човни султанів. Конфлікти Між Росією і Туреччиною - не лише щось з далекого минулого. В 2015 році турецькі пілоти збили російський винищувач, і країни опинилися на межі нового конфлікту. Це була б уже 18-та війна між ними. Але дві країни наклали один на одного санкції.
Про це нагадує The Economist, додаючи, що згодом напруга все ж спала. Минулого червня Ердоган пропросив вибачення за інцидент. Через два тижні після цього Володимир Путін засудив спробу перевороту в Туреччині, і країни знову стали друзями, підписавши угоду про спорудження "Турецького потоку", відновивши будівництво АЕС на півдні Туреччини і збільшивши двосторонню торгівлю до 100 мільярдів доларів на рік.
Ще більше вражає те, що поки Європа і Америка спостерігали зі сторони, у грудні Анкара і Москва домовилися про перемир'я у Алеппо і домовилися про план для зупинки боїв по всій Сирії.
"На піку ворожнечі Ердоган і Путін звинувачували один одного у підтримці "Ісламської держави". А сьогодні автократичні лідери вже координують спільні авіаудари проти ІДІЛ", - йдеться в статті.
Швидкість і розмах зближення, якому не завадило навіть вбивство російського посла в Анкарі у грудні, вражають. Але у обох лідерів дуже різні і суперечливі очікування від цих відносин.
Якщо Ердоган чекає, що його відносини з Путіним дозволять йому вибити поступки у західних союзників, то Путін сподівається вибити з ланцюга НАТО найслабшу, як йому здається, ланку - Туреччину. Когось з них чекає розчарування.
Частково Ердоган погодився на дружбу з Путіним тому, що ворожнеча з ним була надто болюча. Після інциденту 2015 року російський президент відрізав Туреччину від Близького Сходу. Його бомбардувальники скидали бомби на турецьких союзників у Сирії, а російські системи протиповітряної оборони закрили сирійське небо для турецьких літаків. Заборона російським туристам їздити в Туреччину обійшлася Анкарі в 10 мільярдів доларів.
Навряд чи Туреччина погодиться обміняти свою членство в НАТО на союз з Росією. Але її надійність як західного союзника все більше викликає сумніви. Чистки, які Ердоган влаштував після невдалого перевороту, викинули з турецької армії велику кількість прозахідних офіцерів і відкрили шлях для тих, у кого погляди більш лояльні до Росії.
Однак, антизахідна істерія, яка прокотилася Туреччиною, після провальної спроби перевороту, поступово вщухає. Це може бути пов'язано з початком президенства Дональда Трампа в США, на якого у Ердогана покладають великі надії. Турецькеий президент і його уряд сподіваються, що новий президент видасть Анкарі Фетуллаха Гюлена, якого звинувачують у організації перевороту. Новий голова ЦРУ Майк Помпео побував 9 лютого у в Туреччині, щоб обговорити це питання.
Якщо Трамп розчарує Анкару, тоді відносини Ердогана з Путіним можуть стати ще ближчими. Росії потрібна Туреччина, щоб пришвидшити політичні процеси в Сирії і змусити опозиційні сили сісти за стіл переговорів. Туреччині ж потрібні російські туристи, газ і допомога у відновленні зв'язків з Башаром Асадом. Але щойно станеться чергова криза, Путін може спробувати вбити клин між Туреччиною і НАТО.
"Як сказав один колишній турецький президент: "Будувати відносини з великими державами - це як лягти в ліжко з ведмедем". І якщо цей "ведмідь" - Росія, краще не засинати", - пише видання.