Несподівана поява президента Джо Байдена в Києві спочатку була задумана як спосіб підвищити моральний дух українців в розпал похмурої зими, під час якої не вщухала жорстока війна на виснаження, а електропостачання відбувалося з перебоями. Але ця поїздка також кинула кілька прямих викликів Владіміру Путіну, який цього ж тижня рівно рік тому думав, що українська столиця опиниться під російським контролем за лічені дні, наблизивши його до амбітної мрії відновити імперію Петра I.
«Загарбницька війна Путіна провалюється», - сказав Байден.
Сама його присутність в Києві поруч з президентом Володимиром Зеленським символізувала російську провальну спробу захопити українську столицю, в якій навіть сьогодні вирує життя, - пише New York Times. В ресторанах повно людей, навіть коли виє сирена.
«Минув рік. Але Київ стоїть. Україна стоїть. І демократія стоїть», - додав американський президент.
Війна в Україні стосується сили і принципу територіальної цілісності. Вона вирішить, чи створений Заходом глобальний порядок насправді зможе витримати нові виклики, які кидають Москва і Пекін.
«Але все більше вона перетворюється на змагання двох пристарілих воїнів Холодної війни, одному з яких 70 років, а іншому щойно виповнилося 80. Вони кружляли один навколо одного роками, а тепер беруть участь у всьому крім прямого бою», - пише видання.
У вівторок абсолютно протилежні погляди на світ двох лідерів будуть виставлені на показ під час рідкісного моменту «розділеного екрану». Кожен з них виступить з промовою з різницею в кілька годин і на відстані 1300 кілометрів один від одного, обіцяючи підтримувати війну, поки інша сторона не відступить. Путін виступить першим, відзначивши першу річницю його провального вторгнення. Все вказує на те, що він повернеться до стратегії, яка вже призвела до втрати 200 тисяч росіян, згідно з американськими і британськими підрахунками, з яких щонайменше 60 тисяч російських солдатів були вбиті.
Путін знову скаже, що йдеться не лише про порятунок України від «нацизму», а й захист Росії від захоплення силами НАТО. В Європі ці твердження здаються абсурдними, але в Москві вони стали реальним кличем. Озираючись на попередній рік, можна точно сказати, що Путін виставить свою війну як битву за повернення «російських історичних земель». Американська розвідка виявила ознаки того, що скоро російський автократ може мобілізувати ще більше росіян на додачу до 300 тисяч тих, кого вже призвали.
На кілька годин пізніше у старому королівському замку у Варшаві Байден заявить про те, про що він вже сказав в Києві в понеділок. Що в битві між демократією і автократією перша стала переможцем під час першого року війни, яка обіцяє затягнутися на довго. Байден в понеділок провів в Києві менше шести годин, перш ніж спецслужби вивезли його з міста. Важливо те, що Білий дім попередив Кремль про візит Байдена в Київ. І це було зроблено не з дипломатичної ввічливості, а щоб уникнути російського удару: умисного чи ненавмисного. Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван сказав: «Я не буду вдаватися в подробиці, як вони відповіли».
«Таємна природа візиту в Київ і абсолютно різні погляди на світ, викладені в промовах, підкреслять, на скільки битва між цими двома чоловіками нагадує саме те, чого Байден, за його словами, хотів уникнути: повторення найгірших днів Холодної війни», - пише New York Times, додаючи, що паралель все ж не точна.
Цього разу Китай більш могутній гравець. Саме тому американські чиновники витратили вихідні на те, щоб публічно застерегти Сі Цзіньпіна від забезпечення «летальної підтримки» російській армії, якій така допомога відчайдушно потрібна. Факт в тому, що коли Байден приїхав в Київ, найбільш впливовий дипломат Китаю Ван Ї прибув в Москву для проведення зустрічі, яка обіцяє бути більш дружною, ніж його сутичка з Держсекретарем Ентоні Блінкеном в суботній вечір. Американські чиновники кажуть, що Ван Ї і інші китайські представники хочуть допомогти Путіну в боротьбі з «зарозумілими, лицемірними і занепалими США». Але Китай каже, що відносини мають свої межі. Зрештою, Сі Цзіньпін публічно застеріг Росію від застосування ядерної зброї.
У Байдена є окремі суперечки з китайським лідером через розвідку, технології, нарощення китайських військових сил і Тайвань. Але його конфлікт з Путіним - це більш пряме, глибоке і особисте протистояння між лідерами супердержав з часів Джона Кеннеді і Нікіти Хрущова. Хоча навіть під час Карибської кризи 1962 року лідери США і СРСР листувалися і шукали вихід. Зрештою, вони його знайшли.
21 місяць тому, коли відбулася єдина зустріч Байдена і Путіна з моменту початку роботи американського президента, такий тип обережних відносин все ще здавався можливим. Вони зустрілися на нейтральній території в Женеві, в бібліотеці з велетенським глобусом, який ніби натякав, що вони знову ділять світ на союзників і суперників. Путін похвалив Байдена як «дуже врівноваженого професіонала», назвавши його також «дуже досвідченим». Байден теж підіграв егоїзму Путіна, назвавши США і Росію «двома великими державами». Тоді була надія на те, що вони зможуть якимось чином порозумітися. Байден і Путін домовилися почати міжурядові переговори про два проблемні питання: зменшення кібератак на американську інфраструктуру, лікарні і урядові системи, а також про початок «стратегічних стабілізаційних переговорів», щоб визначити дорожню карту для майбутнього контролю озброєнь. Було кілька багатообіцяючих зустрічей. Байден і Путін кілька разів розмовляли за допомогою відеозв’язку. Востаннє це сталося 12 лютого 2022 року. Тоді американський президент попередив, що якщо Путін «натисне на гачок» і накаже своїм військам біля кордону України вторгнутися, «Росія швидко заплатить високу ціну». Помічник Байдена, який був свідком цієї розмови, сказав, що Путін «знизав плечима, ніби ми вже це чули», і заперечив, що планує військові дії.
З того часу лідери США і Росії не розмовляли. І всі переговори, які були запущені після Женеви, були припинені. У минулі вихідні віце-президент Камала Харріс виступила на Мюнхенській конференції безпеки, де звинуватила Росію «в злочинах проти людства». А президент Франції Еммануель Макрон попередив, що Захід повинен бути готовий до «затяжного конфлікту» і озброювати Україну, а також свої армії, відповідним чином. Було багато обговорень на теми, як виробляти більше 155-міліметрових снарядів для гаубиць, і де знайти більше танків Leopard 2, щоб відправити їх Україні. Таких розмов було більше, ніж про пошуки дипломатичних рішень.
«Всі: Україна, Європа, а тепер і країни Азії, - хочуть переозброїтися», - сказав виконавчий директор Центру нової американської безпеки Річард Фонтейн після Мюнхенської конференції.
Він зауважив, що хвилювання на тему, чи Захід зможе продовжувати допомагати Україні в таких масштабах, як зараз, означають, що «в довгій війні на виснаження Москва може мати перевагу». Зеленський, який звернувся до Мюнхенської конференції за допомогою відео-зв’язку, мав тільки одне послання до своїх постачальників зброї.
«Нам потрібно поквапитися. Нам потрібна швидкість», - сказав він.
І попри всі позитивні враження від візиту Байдена в Київ у понеділок, Зеленський навряд чи вирішив, що американський президент поспішає в потрібному темпі. Байден все ще занепокоєний, що передача винищувачів F-16 і далекобійних ракет, про які просить Зеленський, може спровокувати більш широкий і більш прямий конфлікт з Росією. Тому що така зброя може дотягнутися далеко вглиб російської території. А це може підштовхнути Путіна відновити свої погрози застосувати тактичну ядерну зброю. Навряд чи візит Байдена вплинув на промову Путіна, яка була написана за довго до несподіваної поїздки американського президента. Це був восьмий візит Байдена в Київ, про що він сам сказав під час зустрічі з Зеленським. Але для Путіна це перше його звернення до народу з 2021 року. Він пропустив його торік через відсутність хороших новин на тлі російських поразок на фронті.