Гіркий політичний і дипломатичний розрив між Німеччиною і Польщею - важливими членами НАТО і ЄС - погіршився ще більше після того, як Росія почала війну проти України, підриваючи згуртованість і солідарність в обох організаціях.
Токсичну природу відносин між ними підкреслила нещодавня пропозиція Берліна передати Варшаві дві батареї дорогих і дефіцитних ракетних систем Patriot. Пропозиція прозвучала після того, як українська ракета, збившись з курсу, впала на польській території поблизу міста Пшеводув. Польща спочатку погодилася прийняти ракети Patriot, а потім відмовилася. Польська сторона потім почала наполягати, щоб батареї розгорнули в Україні. Але НАТО на це не погодився б, тому що американськими системами повинні були б все одно керувати військові альянсу, - пише New York Times.
Після значного занепокоєння союзників і публічної критики Варшава, схоже, знову погодилася прийняти ракети.
«Вся ця історія ніби рентген жалюгідних польсько-німецьких відносин. Вони виявилися гіршими, ніж я думав. А я спостерігаю досить давно», - сказав регіональний директор німецького Фонду Маршалла у Варшаві Міхал Барановський.
Видання пояснює, що у Польщі склалася історична недовіра до Німеччини, яка черпає свій початок з часів Другої світової війни, яка почалася з вторгнення нацистів Адольфа Гітлера в польську державу. Також Варшава критично ставилася до німецької «східної політики», яка почалася ще в часи Холодної війни передбачала зближення з Москвою і країнами в Центральній і Східній Європі під окупацією СРСР.
Демократична Польща постійно критикувала німецьку залежність від російських енергоносіїв, а також будівництво газопроводів «Північний потік». Російське вторгнення в Україну лише посилило польські переконання, що німецькі тісні відносини з РФ і Владіміром Путіним наївні і егоїстичні. І що цілком можливо Берлін лише поставив їх на паузу, а не розірвав назавжди.
Директор Європейської ради закордонних відносин в Берліні Яна Пуглієрін вважає, що в контексті суперечки про ракети обидві сторони припустилися помилок.
«Відносини погіршувалися впродовж багатьох років. А тепер цей процес досяг піку і завдає реальної шкоди. Є розрив між Сходом і Заходом в Європі, між старою і новою Європою. І це йде на користь лише Владіміру Путіну», - пояснила вона.
Німеччина сподівалася, що запропонована нею допомога - це «надто хороша пропозиція, щоб від неї відмовитися». За словами німецького дипломата, цей жест повинен був переконати поляків, що німці - надійні партнери. Зрештою, Польща і так намагається купити систему протиракетної оборони Patriot.
«Тому ми хотіли зробити цю урядове висміювання Німеччини більш порожнім», - пояснив німецький дипломат журналістам New York Times на умовах анонімності.
Президент Польщі і його міністр оборони швидко прийняли німецьку пропозицію. Але впливовий лідер партії «Право і Справедливість» Ярослав Качинський вже через два дні відкинув її. Він не лише наполягав, щоб ракети Patriot передали Україні, а й припустив, що Німеччина, чиї солдати будуть керувати переданою системою Patriot, не наважиться виступити проти Росії.
«Німецький підхід досі не давав підстав вірити, що вони будуть збивати російські ракети», - сказав Качинський.
New York Times пише, що лідер «ПіС» не має формальної посади в польському уряді. Але міністр оборони Польщі Маріуш Блащак за лічені години зайняв аналогічну позицію.
«Президент Анджей Дуда, який належить до тієї ж партії і виступає також в ролі верховного головнокомандувача Польщі, був принижений до болю очевидним проявом своєї безпорадності», - пише видання.
Союзники в НАТО були роздратовані. Тому що системами Patriot повинні були керувати саме німецькі солдати. І Оборонний альянс дав чітко зрозуміти, що не збирається відправляти свої війська в Україну, щоб не ризикувати початком війни з Росією. У Німеччині наполягали, що рішення відправити ракети Patriot в Україну буде спільним рішенням НАТО, а не двосторонім.
«Качинський знав про це, але повівся абсолютно цинічно. Всі знали, що німці не можуть і не будуть передавати ракети Patriot Україні. І, звісно ж, польських солдатів в Україні теж немає», - пояснив Пйотр Бурас з Європейської ради міжнародних справ у Варшаві.
Барановський з німецького «Фонду Маршалла» вважає, що реакція Качинського була суто політичною. Тому що в Польщі триває передвиборча кампанія. І його партія втрачає підтримку. Вибори пройдуть наступної осені. Тож «ПіС» намагається зміцнити свою базу». А критика Німеччини - це «стабільна партійна лінія».
Деякі аналітики виявили політичні мотиви і з німецького боку. Пропозиція Берліна після смерті поляків у Пшеводові «була чіткою німецькою спробою здобути перемогу в гіркій і токсичній польсько-німецькій дипломатичній війні», - сказав головний реактор Visegrad Insight і президент варшавського інституту Res Publica Foundation Войцех Пшибульський.
«Крім того, це шкодить електоральній стратегії Качинського», - пояснив він.
Але навіть так, зауважує Барановський, що заява голови правлячої коаліції Польщі про те, що він не довіряє Німеччині як союзнику, була «шокуючою».
«Якщо з цим не розібратися, це може нашкодити єдності альянсу. І ця шкода вийде за межі двох країн. Я ніколи не бачив, щоб безпеку перетворювали ось так на інструмент, в такій токсичній суміші», - додав Барановський.
Але Німеччина вирішила залишити свою пропозицію на столі, - сказав німецький дипломат. І опитування показали, що великий відсоток поляків вважає розгортання німецьких ракет Patriot в Польщі хорошою ідеєю. У вівторок ввечері польський уряд змінив свою позицію знову. Блащак оголосив, що після переговорів з Берліном він «з розчаруванням» приймає ракети, які не отримає Україна.
«Ми починаємо роботу над організацією поставки пускових установок в Польщу і включенням їх в нашу систему командування», - сказав польський міністр оборони.
Але неприємні відчуття залишаться. Мало хто вірить, що Качинський і його партія припинять ставити під сумнів щирість Німеччини. Лише в жовтні Варшава несподівано почала вимагати від Берліна виплату репарацій за Другу світову війну, заявивши, що зазнала в ті часи втрат на 1,3 трильйона доларів. Берлін наполягає, що ця проблема вже була вирішена в 1990 році.
Але критика німецької нерішучості в допомозі Україні і готовності Франції передчасно просувати мирні переговори за рахунок Києва звучить не лише з Польщі. Таку позицію займають більшість країн Центральної, Східної і Північної Європи.
«Про єдність ЄС і Заходу в питанні України багато говорять. Але водночас ця війна спровокувала велику хвилю критики на адресу Західної Європи в Польщі і країнах Балтії. Вона поглибила скептичне і критичне ставлення особливо до Німеччини і Франції, а також підживила відчуття, що ми на прявильному боці, а вони - ні. Поглибилася недовіра до співпраці з ними в сфері безпеки, ніби ми не можемо на них покладатися. Лише на США і Велику Британію», - сказав Бурас.
Німецький аналітик з Фонду Карнегі Софія Беш наполягає, що Німеччина змінилася з початку російського вторгнення в Україну. Вона вказала на різкі політичні зміни, націлені на посилення армії і економічної стійкості країни.
«Олаф Шольц більш готовий прислухатися до країн Центральної Європи. Переконана, що нашому роману з Росією настав кінець», - сказала вона.