Владімір Путін у четвер визнав, що у Китаю є «запитання і занепокоєння» стосовно російської війни проти України. Це було помітне, хоч і завуальоване визнання, що у Москви немає підтримки найбільшого і наймогутнішого партнера на світовій арені.
Про це пише New York Times, нагадуючи, що Путін вперше зустрівся з Сі Цзіньпіном за весь час з початку російського вторгнення в Україну. Це відбулося в рамках першої закордонної поїздки лідера Китаю з початку пандемії COVID-19. Але замість того, щоб виставити на показ євразійську єдність проти Заходу на тлі того, як Москва намагається оговтатися після принизливого відступу з Харківської області, в публічних заявах обох лідерів прозвучали суперечливі нотки. А Сі Цзіньпін не згадав про Україну взагалі.
«Ми високо цінуємо збалансовану позицію наших китайських друзів у зв’язку з українською кризою. Ми розуміємо ваші запитання і занепокоєння з цього приводу», - сказав Путін на початку зустрічі.
Цей момент, який відбувся в кулуарах регіонального саміту Узбекистану, продемонстрував, в якому політично складному становищі опинився Путін після семи місяців війни проти України. На полі битви Росія втратила контроль над тисячами квадратних кілометрів території цього місяця. Тож мрії про остаточну російську перемогу над Україною, озброєною західною технікою, здаються нездійсненними як ніколи. Вдома Путін зіштовхнувся з незвичною критикою з боку прихильників війни, яку він розв’язав. Їм не подобається, що військовий прогрес надто повільний. На міжнародній арені в той час, як Захід посилює санкції проти Кремля, президент Росії у четвер побачив, що Сі Цзіньпін, який за три тижні до вторгнення пообіцяв йому дружбу «без меж», явно відмовився висловлювати будь-яку публічну підтримку війни Путіна проти України.
Натомість у заяві, яка була опублікована після зустрічі лідерів, Китай зауважив, що «бажає працювати з Росією, щоб продемонструвати відповідальність великої країни, грати роль лідера і внести стабільність у турбулентний світ». Експерти, які присвятили свою кар’єру дослідженню сигналів уряду Китаю «між рядків» публічних заяв, вважають, що це був неявний докір з боку Пекіна. Професор Школи передових міжнародних досліджень Джона Хопкінса Сергей Радченко сказав, що заява була адресована росіянам і говорила про те, що «вони не поводяться як велика держава, що вони створюють нестабільність». Професор з міжнародних відносин Китайського народного університету в Пекіні Ши Їньхун вважає, що це була «найбільш обачна і стримана заява з боку Сі Цзіньпіна за роки стратегічних відносин між двома країнами».
Дисонанс підкреслив ще й той факт, що хоч Сі Цзіньпін перед камерами нічого не сказав про Україну, Путін у четвер підтримав Пекін у ситуації, яка склалася навколо Тайваню, де напруга зросла після візиту спікера Палати представників Конгресу Ненсі Пелосі. Разом з тим, Китай продовжує надавати життєво важливу підтримку Москві в часи, коли вона шукає нові ринки для імпорту і експорту під тиском західних санкцій. Пекін наростив закупки російських енергоносіїв, продаючи в цей час Росії більше автомобілів і інших товарів. Старший науковий співробітник центру Carnegie Endowment for International Peace Алєксандр Габуєв зауважив, що це «дуже важливо для Росії». Експерт вважає, що Кремлю «роз’яснили», де межі китайської підтримки. Після двосторонньої зустрічі Сі Цзіньпін і Путін також провели переговори з президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, чия країна веде переговори про побудову на своїй території нового газопроводу для транспортування ще більших об’ємів газу з Сибіру в Китай. За словами російського віце-прем’єра Алєксандра Новака, Росія наблизилася до укладання угоди про продаж Пекіну 50 мільярдів кубометрів на рік через ГТС, яку ще планують збудувати. Приблизно такі ж об’єми повинен був транспортувати «Північний потік-2» в Німеччину. Втім, минуть роки, перш ніж новий газопровід з’явиться.
Державні ЗМІ Китаю повторювали російську пропаганду в останні місяці. Але при цьому Пекін не багато зробив, щоб підтримати Росію війні, яку вона розв’язала, а також в конфлікті з Заходом. Китай утримався від того, щоб почати постачати російській армії зброї. Тож Москві довелося просити техніку в Ірану і КНДР. Також китайська сторона не допомагає Росії обійти західні санкції, через які вона не може отримати західні технології.
«Доступ до західних технологій, західних ринків, західних грошей мають першочергове значення для Китаю», - сказав Габуєв пояснюючи, чому Сі Цзіньпін не готовий надавати Росії допомогу, яка б поставила сам Пекін під загрозу запровадження західних санкцій.
Чиновники США кажуть, що Росія і Китай вважають один одного корисними у протистоянні Заходу. Але Путін і Сі Цзіньпін не дуже сильно підтримують один одного. Москві потрібна китайська матеріальна підтримка для продовження війни, - сказав прес-секретар Держдепартаменту Нед Прайс. Але американські чиновники сказали цього тижня, що не бачили доказів, які б говорили, що Пекін надає таку допомогу.
«Вражає, що Путін визнав наявність у Сі Цзіньпіна занепокоєнь через російську війну проти України. Не дивно, що у КНР є такі занепокоєння. Але досить цікаво, що саме Путін визнав це», - додав Прайс.
Професор Радченко вважає, що Путін «дуже сильно скоротив свій важіль впливу на Китай», повністю розірвавши зв’язки з Заходом. Китайський уряд, вочевидь, розглядає війну проти України як шкідливу подію. Частково тому, що вона підірвала глобальні ринки продовольства і енергетики, створивши середовище, «яке не сприяє китайському економічному зростанню».
«Путін надзвичайно безрозсудний. Він готовий піти на ризики, які Китай не схвалює», - сказав Радченко.
Зустріч Путіна і Сі Цзіньпіна відбулася в рамках саміту Шанхайської організації співробітництва, в якому взяли участь також лідери Індії, Пакистану і чотирьох країн Центральної Азії. Аналітики зауважують, що для Пекіна саміт був потрібен для поглиблення зв’язків з іншими країнами в регіоні, а не лише для зустрічі з президентом Росії. Китайське державне телебачення транслювало прибуття Сі Цзіньпіна в Казахстан, де його зустріли з величезною помпою. Також в Узбекистані його зустріла почесна варта, танцюристи і музиканти.
Експерт центру Carnegie Endowment for International Peace з питань Азії Еван Фейгенбаум сказав, що Пекін хоче продемонструвати дипломатичну підтримку Росії заради протистояння домінуванню США. Але він також хоче уникнути будь-яких кроків, які б призвели до запровадження санкцій і шкоди для китайської економіки. Водночас, на думку експерта, Китай хоче забезпечити риторичні гарантії пострадянським країнам Центральної Азії, стривоженим війною в Україні. Адже російське втооргнення показало, що Путін готовий застосувати грубу силу, щоб відродити СРСР.
Професор Ши Їньхун вважає, що Путін і Сі Цзіньпін багато місяців регулярно спілкувалися і добре знають один одного. Тому їхні переговори були не такими важливими, як розмова лідера Китаю з президентами країн Центральної Азії.
«Переговори з Путіним після численних онлайн-діалогів за останні 200 днів не важливі і не потрібні. А російська невдача у нинішній кампанії на полі битви робить китайську обережність і політику військового невтручання ще більш важливим», - вважає професор Китайського народного університету.