Американські чиновники досить неоднозначно висловлюються щодо того, як вони будуть стримувати потенційне вторгнення Росії в Україну. Саме тому президент РФ Владімір Путін може сумніватися в їхній рішучості, пише The New York Times.
Кілька днів тому на прес-конференції у держсекретаря США Ентоні Блінкена запитали, чи має адміністрація американського президента Джо Байдена «червону лінію» — точку, після перетину якої російська агресія проти України спровокує рішучу відповідь Америки.
«США справді занепокоєні військовою активністю Росії на кордоні з Україною», – сказав Блінкен. Однак, він так і не вказав на «червону лінію».
У вівторок речник Держдепартаменту відкинув подібне питання, сказавши лише, що «будь-які агресивні дії викликають велике занепокоєння».
Американські чиновники часто уникають запитань про «червоні лінії», перетин яких може зашкодити довірі до США, якщо Америка не буде діяти. Але у випадку з Росією, яка знову стягує війська до кордону з Україною, що виглядає як підготовка до вторгнення, адміністрація Байдена була помітно невизначеною щодо того, як саме вона буде захищати Київ.
Це викликало питання про те, як далеко Байден готовий зайти в конфронтації з Путіним.
Колишній президент США Барак Обама чинив опір різкому посиленню прихильності Америки до України, оскільки, за його словами, Путін завжди підвищуватиме ставки. За часів Обами головним відповідальним за відносини України і США був Байден, який тоді перебував на посаді віце-президента. За той період Байден кілька разів відвідував Україну і оголошував про підтримку її незалежності.
Однак, незважаючи на це, зараз незрозуміло, наскільки Байден готовий ризикувати «від імені США», оскільки він зосереджує увагу на конкуренції з Китаєм. Представники команди Байдена неодноразово заявляли, що їхня мета – розвивати стабільні та передбачувані відносини з Росією.
Нещодавно Байден вкотре сказав, що Сполучені Штати «також підтверджують відданість народу України та непохитну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України».
На даний момент адміністрація Байдена зосереджується на дипломатичних зусиллях, щоб стримати Путіна. Згодом це може включати другу зустріч американського президента і Путіна. Минулого тижня речник Кремля заявив, що Вашингтон і Москва обговорюють ще один потенційний саміт президентів.
Адміністрація Байдена вважає продовження діалогу з Путіним важливим кроком для стримування агресії Росії проти України.
Водночас чиновники США розглядають співпрацю з країнами-партнерами, щоб стримувати російські провокації, включаючи нові економічні санкції.
«США намагаються координувати ці економічні заходи з партнерами в Європі», — сказала Андреа Кендалл-Тейлор з Центру нової американської безпеки. За її словами, такі дії можуть включати санкції проти російських банків і енергетичних компаній.
Американські та британські чиновники обговорювали запровадження більш жорстких санкцій проти людей, наближених до Путіна.
Заходи, які розглядаються, включають блокування доступу російських олігархів до використання кредитних карток Visa і Mastercard, а також інші види санкцій, які можуть швидко привернути увагу Путіна, але частково завдати шкоди американській або європейській економіці.
Український чиновник заявив, що США розглядають посилення військової допомоги Україні. Але американські чиновники не поспішають обговорювати військову підтримку, побоюючись подальшої ескалації ситуації.
Фіона Хілл, яка займала посаду директора Ради національної безпеки в Білому домі за часів колишнього президента Дональда Трампа, сказала, що однією з цілей Путіна було укласти угоду зі Сполученими Штатами, яка виключала б європейську сторону.
«Це справді виклик для Європи — стати повністю солідарною зі Сполученими Штатами», – додала вона.
Але Кендалл-Тейлор зазначила, що Путін може сумніватися в готовності Заходу «йти до кінця».
«Я думаю, Путін розраховує, що на Заході не буде рішучості», – сказала вона, додавши, що російський лідер розуміє, що, зокрема, Сполучені Штати зосереджують свою увагу на Китаї.
Росія прямо не погрожувала вторгненням в Україну, але вона поскаржилася на нібито «провокації з української сторони». Однак Росія вже анексувала український Крим.
На тлі зростання напруги голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі провів телефонну розмову з російським генералом Валерієм Герасимовим. У заяві Пентагону сказано, що цей дзвінок мав на меті «забезпечити зниження ризику та ліквідацію конфліктів».
Президент України Володимир Зеленський заявив, що США надають Києву інформацію та дані про нарощування російських військ. Західні чиновники підтвердили, що союзники по НАТО активізують обмін розвідувальними даними з Україною, сподіваючись, що краще розуміння зростання загрози допоможе Києву підготуватися та стримувати Москву.
Однак навіть у найгіршому випадку, за словами більшості аналітиків, Україні не варто очікувати, що американські військові прийдуть на допомогу.
«Росіяни добре розуміють ситуацію, оскільки вони вже організовували вторгнення в Україну, тому вони не думають, що ми будемо відправляти повітряно-десантний підрозділ. Я вважаю, що вони, ймовірно, оцінили всі можливі варіанти, а це означає, що Кремль готовий ризикнути», – сказав колишній чиновник Держдепартаменту Семюел Чарап.
«Це те, що робить ситуацію складною. Немає легкого виходу», — додав він.
Американські чиновники не вірять, що Путін вже вирішив, чи буде він починати військові дії проти України. Поки загроза сприймається серйозно, за словами чиновників, Сполучені Штати та їхні союзники мають час підготувати Київ і переконати Москву, що такий крок буде помилкою для Кремля.
Що б не думав Путін, нарощування російських військ на українському кордоні, ймовірно, перевірить готовність Сполучених Штатів, НАТО та Європи діяти.
«Кремль стягує війська до кордону України частково для того, аби побачити, що саме збираються робити Брюссель і Вашингтон», — сказав колишній співробітник ЦРУ Мартін Рассер.
Росія знову почала стягувати війська та техніку до кордонів з Україною, нарощуючи угруповання, що залишилося там після весняних «навчань». Агресивність Росії на дипломатичному та військовому напрямках останніми тижнями суттєво зросла. Міграційна криза в Білорусі, напруженість на Балканах, стрімке зростання цін на газ у Європі – у всіх цих подіях простежується російський слід.
Думки щодо мети таких дій Кремля розходяться: одні експерти бачать у них спробу дестабілізації континенту, інші – ширму для спроби силового захоплення України. Напередодні колишній перший заступник голови АП Росії Владіслав Сурков опублікував нову статтю, в якій натякнув: Росія не відмовиться ані від агресії проти інших країн, ані від своїх імперських амбіцій.