Його звільнили з російської в’язниці і кинули в бій проти України, обіцяючи свободу, спокуту і гроші. Андрєй Ястрєбов був серед десятків тисяч засуджених, яких зробили солдатами. Тепер його повернення з фронту створює серйозні загрози для суспільства в самій Росії.
22-річний Ястрєбов відбував покарання за крадіжку. Він повернувся додому іншою людиною.
«Ми всі відчуваємо, що він ніби під гіпнозом, ніби він інша людина. У нього немає жодних емоцій», - сказав New York Times родич найманця на умовах анонімності через страх перед покаранням.
Тисячі російських в’язнів були вбиті на полі бою. Дехто з них загинув за лічені дні або й навіть години після прибуття на фронт, - кажуть російські правозахисники і українські чиновники. Ті, кому пощастило вижити, повертаються додому і мовчать, боячись розплати, якщо вони почнуть говорити. Рішення Владіміра Путіна дозволити найманцям вербувати російських в’язнів для відправки на війну проти України стали переломним моментом у його 23-річному правлінні, - вважають правозахисники і юристи. Така політика обходить російський юридичний прецедент і, повертаючи деяких жорстоких злочинців додому з помилуванням, створює ризик великого спалаху насильства в суспільстві. Це говорить про те, яку ціну Путін готовий заплатити, щоб уникнути поразки.
З липня на війну відправили близько 40 тисяч російських в’язнів, про що свідчать дані західних розвідувальних служб, українського уряду і російської організації «Русь сидяча». В Україні кажуть, що майже 30 тисяч з них стали дезертирами, були вбиті або поранені. Хоча цю цифру не можна перевірити. Більшість чоловіків, яких відправили з в’язниць на війну, відбували покарання за дрібні злочини, такі як пограбування і крадіжки. Але записи, які New York Times отримав з однієї з російських колоній, говорять, що серед завербованих були також гвалтівники і засуджені за вбивства.
«Нема більше злочинів і покарань. Все тепер дозволено. І це створює дуже серйозні наслідки для будь-якої країни», - сказала голова організації «Русь сидяча» Ольга Романова.
Більше шести місяців тому ПВК «Вагнер» Євгенія Прігожина почала систематично вербувати в’язнів. Процес набув таких масштабів, яких не було з часів Другої світової війни. Багато з них відправляли на штурм міста Бахмут в Україні, хоча операція лишається засекреченою і огорнутою пропагандою. Правозахисники кажуть, що «Вагнер» зміг залишитися поза увагою, експлуатуючи найбільш маргіналізованих громадян Росії - 350 тисяч засуджених чоловіків, які відбувають покарання в колоніях строгого режиму. Цього місяця десятки тих, хто вижили на війні, почали повертатися в Росію з медалями, значними сумами і документами, які нібито гарантують їм свободу. Таких людей буде дедалі більше, оскільки піврічні контракти з «Вагнером» добігають кінця. Тож російське суспільство потенційно може зіштовхнутися з проблемою реінтеграції тисячів травмованих чоловіків з військовою підготовкою, кримінальним минулим і без перспектив працевлаштування.
«Це психологічно зламані люди, які повертаються з відчуттям правоти, вірою в те, що вони вбивали, щоб захистити батьківщину. Це дуже небезпечні люди», - сказала російська правозахисниця Яна Гельмель.
New York Times пише, що його журналісти провели інтерв’ю з активістами, юристами, родичами завербованих в’язнів, дезертирами і засудженими росіянами, які залишилися у в’язницях, але підтримують контакт з друзями, які поїхали на фронт. Вони описують складну систему жорстокості, яку збудував «Вагнер» за підтримки Кремля, щоб поповнювати російські воєнні втрати, використовуючи сумнівні і навіть незаконні методи.
Андрєй Мєдвєдєв каже, що приєднався до «Вагнера» через кілька днів після закінчення його терміну у в’язниці за крадіжку. Будучи колишнім в’язнем з військовим досвідом, його призначили командиром загону інших засуджених, які виконували самогубні місії поблизу Бахмута.
«Нам казали: йдіть, поки вас не вб’ють», - розповів Мєдвєдєв під час телефонної розмови. В листопаді він дезертирував і втік в Норвегію, де попросив політичний притулок.
New York Times нагадує, що вербувати в’язнів Євгєній Прігожин, який володіє ПВК «Вагнер», почав в липні. Він приїжджав у в’язниці в Санкт-Петербурзі, пропонуючи засудженим сплатити свій борг, приєднавшись до його приватної армії в Україні. Візити Прігожина одразу спровокували юридичні питання. Найманство заборонене в Росії. А до 2022 року близький друг Путіна навіть заперечував саме існування «Вагнера».
На папері засуджені росіяни ніколи не були на війні. Їх нібито лише переводили у російські в’язниці поблизу українського кордону. Про це свідчать відповіді на запити їхніх родичів. Коли Анастасія намагалася знайти свого засудженого родича, якого завербували, охоронці у в’язниці їй лише сказали, що він не доступний. Ігор Матюхін був грабіжником, який вирішив приєднатися до «Вагнера». 26-річний сирота з Сибіру розповів, що якраз відбував свій третій термін в Красноярському краї. Тоді в листопаді Прігожин прилетів на гелікоптері, запропонувавши свободу.
Бажаючи отримати шанс на нове життя, Матюхін одразу ж приєднався до найманців. Через кілька днів після того його відправили в тренувальний табір поблизу окупованого Луганська. За словами росіянина, там він зіштовхнувся з дечим абсолютно іншим замість патріотичного братерства, яке він очікував побачити. Матюхін описав клімат страху, який створили найманці «Вагнера» для засуджених, щоб змушувати їх йти в бій. За його словами, засудженим погрожували стратами без суду і слідства. Одного чоловіка з його підрозділу забрали за невиконання наказу. І він так і не повернувся. Потім армія України завдала несподіваний удар по російському тренувальному табору. Матюхін скористався хаосом, щоб втекти. З тих пір він намагався повернутися у в’язницю зі схованки в Росії. Родич Матюхіна підтвердив, що він був був завербований «Вагнером». Але інші його твердження перевірити не вдалося.
Щоб заохотити в’язнів ставати найманцями, «Вагнер» почав публікувати відео, на яких вцілілі на війні в’язні отримують свою винагороду. Їм дають папірці, які нібито повинні дати їм помилування або анулювати вироки. Однак, жоден з цих документ не опублікували, що ставить під сумнів їхню легітимність. Правозахисники кажуть, що помилування - це рідкісна, довготривала і складна юридична процедура. І в Росії такі рішення ніколи не ухвалювалися в масштабах, про які говорять в «Вагнері». Згідно з конституцією РФ, лише Путін може підписати помилування. І Кремль не публікував таких розпоряджень з 2020 року. В 2021-му Путін помилував лише 6 людей.
Російське законодавство вимагає, що всі петиції про помилування спочатку повинні проаналізувати спеціальні регіональні комітети, і лише потім їх передають в Кремль. Однак, двоє членів таких комісій сказали, що не отримували жодних звернень від завербованих в’язнів. Один з чиновників, які говорили з журналістами New York Times, працює в Санкт-Петербурзі, де живе Ястрєбов. Правозахисники кажуть, що сумнівний статус засуджених, які повертаються з війни, підриває юридичну систему РФ і прив’язує їхню долю до «Вагнера».
Пробувши вдома лише три тижні, Ястрєбов сказав, що вже готовий повернутися на війну, попри величезні втрати в його загоні в’язнів.
«Я хочу захищати батьківщину. Мені там все подобається. Цивільне життя нудне», - сказав він.