Невдовзі після свого засудження в 2011 році за звинуваченнями, серед яких була змова з метою вбивства громадян США, російський продавець зброї Віктор Бут передав через свого адвоката зловісне повідомлення. Хоча його от-от мали відправити за ґрати.
«Бут вірить, що це ще не кінець», - розповів адвокат.
Більш ніж через десятиліття після того 55-річний Бут нарешті вийшов на волю, хоча він відбув маньше половини свого вироку, згідно з яким він повинен провести за гратами 25 років. Сьогодні його обміняли на зірку американського баскетболу Брітні Грінер, яку в Росії засудили до 10 місяців в’язниці, - пише New York Times.
Російські чиновники добивалися повернення Бута в Росії з моменту його засудження у Нью-Йорку за чотирма статтями обвинувачення, серед яких була і змова з метою вбивства громадян США. Прокурори стверджували, що росіянин погодився продати протиповітряне озброєння інформаторам агенції боротьби з наркотиками, які видавали себе за представників Революційних збройних сил Колумбії. Тогочасний генеральний прокурор Ерік Гелдер назвав Бута «одним з найбільших у світі торговців зброєю». Росіянин заробив дурну славу в колах американської розвідки, де йому дали прізвисько «Продавець смерті», оскільки впродовж багатьох років йому вдавалося уникнути арешту. Його таємний бізнес лежить в основі фільму «Збройний барон» з Ніколасом Кейджем в головній ролі, чий персонаж списаний з Бута.
«Він, напевне, був найбільш відомим росіянином у в’язниці США і в’язнем, повернення якого Росія добивалася найгучніше. Його повернення в Росію, швидше за все, спровокує дебати щодо мудрості участі в такому обміні за участі американців, яких США вважають «несправедливо затриманими»», - пише New York Times, додаючи, що в такому становищі не лише Грінер, а й колишній морський піхотинець Пол Вілен, який все ще залишається за ґратами в Росії.
Під час інтерв’ю з журналістами Бут неодноразово відкидав звинувачення в тому, що він працює на російську розвідку. Але експерт з російських спецслужб Марк Галеотті каже, що багато переконливих доказів, серед яких освіта Бута, його соціальні і професійні контакти і його логістичні навички, говорять, що він або чагент, або тісно співпрацював з ГРУ.
«Такої ж думки влада США і інших країн. І це пояснює, чому Росія так відчайдушно добивалася його повернення. Всі країни намагаються повернути своїх громадян з-під жорсткої юрисдикції. Але очевидно, що повернення Віктора Бута було особливим пріоритетом для росіян», - сказав Галеотті, лектор з питань Росії і міжнародної злочинності в Університетському коледжі Лондона.
Бут виріс в Душанбе. В столиці Таджикистану він жив до 18 років, коли його призвали на службу в армії СРСР. Після служби він вивчав португальську мову у Військовому інституті іноземних мов у Москві. На той час це була поширена вхідна точка для тих, хто хотів працювати на спецслужби. Зрештою, Бут став офіцером ВПС. СРСР розпався невдовзі після того, як Бут закінчив свою кар’єру військового. Російська економіка обвалилася, а злочинність процвітала. Він переїхав в ОАЕ і започткував там транспорту компанію, яка наростила флот з 60 літаків.
Військове забезпечення колишніх радянських республік просочувалося на чорний ринок. Імперія Бута постачала зброю повстанцям, арміям і терористам по всьому світі, - кажуть прокурори. Під час приватизації в Росії торговці зброєю могли використовувати старі радянські соціальні, військові і ділові зв’язки, а також створювати фальшиві компанії, щоб приховувати трансакції.
«Бута звинуватили в продажу зброї «Аль-Каїді», «Талібану» і бойовикам в Руанді. Згідно з кількома розслідуваннями і його обвинуваченням в США: він і його поплічники порушили ембарго на продаж зброї в Сьєрра-Леоне, ДР Конго і Алжир, де він продавав зброю як арміям урядів, так і повстанцям, з якими вони воювали», - пише видання.
Здатність Бута уникати арешту створила йому репутацію серед західних розвідувальних управлінь. В 1995 році «Талібан» змусив один з літаків росіянина приземлитися. Вантаж відібрали, а епіпаж ув’язнили. Бут і російські чиновники якось змогли визволити екіпаж і повернути його з Афганістану. В 2003 році він сказав New York Times Magazine, що цих людей «вилучили», а 2012 році The New Yorker з посиланням на слова російського торговця зброєю писав, що вони просто втікли.
Зрештою, правоохоронці США змогли схопити Бута в Бангкоку у 2008 році. Там він зустрічався з агентами Служби боротьби з наркотиками під прикриттям, які видавали себе за представників колумбійського угруповання FARC, яке в США вважали терористичною організацією. Коли потенційний «покупець» сказав, що зброя потрібна для вбивства американських пілотів, Бут відповів: «У нас спільний ворог». Правоохоронці Таїланду заарештували росіянина на місці. Його передали США в 2010 році, а через два роки після того засудили до 25 років ув’язнення.
«Роками Росія наполягала на невинуватості Бута і намагалася обміняти його на відомих амреиканців і українців, які опинилися в російській в’язниці. Він був в центрі російської кампанії під гаслом «ми своїх не кидаємо», в рамках якої його арешт виставляли як нечесний і політично мотивований», - пише видання.
Галеотті пояснив, що обмін Бута був пріоритетом для Росії, тому що це «питання честі і питання сухого прагматизму». Російська розвідка «успадкувала від КДБ культуру, яка давала агентам чітко зрозуміти: «Вас повернуть додому»», - каже Галеотті.
«Це той тип лояльності, який дуже важливий, якщо ти очікуєш, що люди будуть підставлятися під небезпеку», - додав експерт.
Не відомо, чи повернення Бута заохотить Росію кидати за ґрати ще більше громадян західних країн. Москва заперечує звинувачення в тому, що вона умисне арештовує людей заради обміну. Російський журналіст і експерт зі спецслужб Андрєй Солдатов називає Бута найвідомішим російським в’язнем в Америці. Але в США за ґратами все ще багато росіян, особливо тих, які потрапили туди за хакерство. За словами Солдатова, влада Росії навчилася «створювати банк заручників» ще на початку 2000 років, під час жорстокої війни проти Чечні, яка почалася одразу після приходу Владіміра Путіна до влади.
«Це був урок, який російські спецслужби не забули. З їхньої точки зору, є сенс поводитися так і з США теж», - пояснив він.