Якщо є щось, з чим можуть погодитися і республіканці, і демократи в США, то це те, що Китай став найбільшою довгостроковою стратегічною загрозою для Америки. Саме фінансова сфера може стати наступним кроком у протистоянні США та Китаю з новими обмеженнями на бізнес між двома країнами, пише Financial Times.
І все ж зараз американські фінансові компанії налаштовані досить оптимістично щодо Пекіна. Такі банки, як Citigroup, Goldman Sachs і JPMorgan Chase, розширюють свій бізнес у Китаї. Але що станеться, коли прагнення Волл-стріт до багатства в Китаї зіштовхнуться з політичними реаліями?
Це питання було поставлено на перший план у щорічному звіті американської Комісії з огляду економіки та безпеки, виданому Конгресу. В звіті було рекомендовано застосування низки нових обмежень на бізнес між двома країнами, і не лише на товари та робочу силу, але й на потоки капіталу.
Комісія, члени якої призначаються лідерами як меншості, так і більшості в Конгресі, має хорошу репутацію у прогнозуванні законодавчих і нормативних тенденцій. Саме ця Комісія першою почала говорити про ризики у ланцюгах поставок у таких галузях, як фармацевтика, ще в 2010 році і поставила питання примусової праці в Сіньцзяні на політичну карту.
Як сказано в останній доповіді, Комуністична партія Китаю не тільки використовує економічний примус і посилює державний контроль для просування власної політичної моделі, «китайські політики звертаються до іноземного капіталу та менеджерів, коли вони працюють над тим, щоб китайські ринки капіталу служили як засіб фінансування розвитку технологій та інших політичних цілей КПК».
Нові рекомендації щодо боротьби із загрозою Китаю включають: обмеження інвестицій в підприємства; надання Комісії з цінних паперів і бірж США повноважень вимагати від компаній інформацію про те, чи інвестують вони у фірми, які використовують примусову працю в Сіньцзяні і зобов'язати державні компанії США повідомляти, чи причетний комітет Комуністичної партії Китаю до їх діяльності. Є також пропозиції щодо обмеження використання послуг хмарних обчислень і операцій з обробки даних, які надають китайські компанії.
Потенційні наслідки для ринку, якщо такі правила стануть законом, будуть потужними. Для прикладу можна поглянути лише на ідею змусити «американські компанії з об’єктами в Китаї» звітувати на щорічній основі про те «чи причетний комітет Комуністичної партії Китаю до їхньої діяльності, і підсумовувати дії та корпоративні рішення». Це може здатися екстремальним кроком, але «співпраця» між недержавними компаніями та Комуністичною партією Китаю надзвичайно зросла за останні роки.
У доповіді зазначається, що «у 1998 році лише 0,9% недержавних компаній мали комітети КПК, і ця цифра зросла до 16% до 2008 року. До 2013 року присутність комітетів у недержавних фірмах зросла до 58 відсотків, а до 2017 року вона досягла 73 відсотків». Якщо припустити, що ці цифри точні, важко уявити західну компанію чи фінансову установу, яка веде бізнес у Китаї, у якої не було б потенційних проблем.
З іншого боку, Комісія також рекомендує захистити американських інвесторів. Швидше за все, саме капітал стане наступним фронтом економічного роз’єднання США та Китаю.
Деякі аналітики стверджують, що це посилить геополітичну напругу і зашкодить світовій економіці. Це може бути правдою. Але хоча Уолл-стріт, очікувано, хоче використати нових міжнародних інвесторів, а Пекіну потрібен капітал, щоб вирішувати власні боргові проблеми, важко не звертати увагу на активний порив фінансових компаній до Китаю.
Варто зазначити, що сама Комісія США з огляду економіки та безпеки була сформована Конгресом у 2000 році як спосіб стежити за еволюцією відносин між Пекіном та Вашингтоном, навіть коли Китай був на шляху до вступу до Світової організації торгівлі.
Були великі надії, але й сумніви, навіть тоді, що Китай стане вільнішим у міру того, як стане багатшим. Сумніви виявилися обґрунтованими.
Кожен, хто вважає, що між двома країнами не буде більше обмежень для бізнесу, помиляється. Цілком очікуваним етапом можуть стати «фінансові війни», резюмує видання.
Відеозустріч Джо Байдена та Сі Цзіньпіня відбулася в умовах високої напруги у відносинах між країнами та низького рівня очікувань обома сторонами конкретних домовленостей. Конкуренція між США і КНР по суті сконцентрована навколо формування фундаментальної глобальної системи — основних ідей, наративів і напрямів розвитку, які визначають міжнародний порядок.
Чи вдалося лідерам США і Китаю приборкати конфлікт — читайте у статті Наталії Бутирської «Конфлікт неминучий? Байден та Сі зустрілися, щоб йому запобігти».