Беньямін Нетаньяху так довго був прем'єр-міністром Ізраїлю, що фактично став «обличчям своєї нації». Тож можна припустити, що звістка про його ймовірний відхід від керівництва ізраїльським урядом представляє радикальний зсув в політиці Ізраїлю. Але це не зовсім так, пише The Washington Post.
Вперше з 2006 року кандидату, якого не звали Беньямін Нетаньяху, вдалося створити владну коаліцію в Ізраїлі. Цю нову коаліцію очолить «правосторонній» політик Нафталі Беннетт, який піднявся в політичні ряди завдяки підтримці ізраїльського поселенського руху та релігійних націоналістів.
Хоча березневі парламентські вибори в Ізраїлі виключили Нетаньяху з нової коаліції, вони також допомогли створити «найбільш правий» ізраїльський парламент за всю історію. Як писав ізраїльський журналіст Аггай Матар, «близько 101 із 120 місць у Кнесеті займає політичний табір, явно присвячений верховенству євреїв».
Найбільша на сьогоднішній день політична партія «Лікуд» Нетаньяху сидить в опозиції, поки «ультраправий» Беннетт готується очолити уряд. Насправді це була одна з багатьох спроб «змістити» Нетаньяху.
Раніше це хотіли зробити партії, які ізраїльтяни вважають «лівоцентристськими», але всі вони зазнали невдачі. Тільки коли кандидати прийшли з «правого боку», вони змогли відібрати у Нетаньяху достатньо голосів, щоб створити коаліцію без нього. Іншими словами, достатня кількість виборців була готова відступити від Нетаньяху, але лише за умови, що вони зможуть залишитися під керівництвом правих політичних сил.
Тож навіть якщо Нетаньяху піде з політичної сцени, його політика буде і надалі домінувати в курсі Ізраїлю. Більшість лідерів фракцій, які працюють у новому уряді, фактично є ставлениками Нетаньяху. Сам Беннетт раніше працював із Нетаньяху.
Враховуючи те, що Нетаньяху так довго перебував на політичній сцені Ізраїлю, можна зробити висновок, що в країні насправді дуже мало політичних діячів, які б не працювали на нього чи поруч із ним. Цілком закономірно, що його вплив на ізраїльські установи буде відчуватися довго.
Беннет все-таки відрізняється від Нетаньяху. Обидва політики є правими ідеологами, прихильними до вічного панування в Палестині. Наразі немає ознак, що Беннетт готовий вирішити палестинське питання, тоді як Нетаньяху принаймні намагався показувати міжнародному співтовариству, що ця проблема його «турбує».
На практиці Нетаньяху зробив усе можливе, щоб палестинської держави фактично ніколи не було, водночас повідомляючи світові, що він вірить у «дві держави для двох народів». Беннетт, ймовірно, буде діяти подібним чином.
Беннетт міг би очолити уряд, але незрозуміло, наскільки потужний контроль він матиме. Коаліція об’єдналася на основі однієї мети: звільнення Нетаньяху та закінчення невідворотного циклу ізраїльських виборів.
Але політичної єдності поза цією метою насправді дуже мало. З цієї причини коаліція буде слабкою і може в будь-який момент зруйнуватися, одночасно намагаючись якомога довше триматися разом, щоб уникнути чергового виходу на виборчі дільниці. Це означатиме, що Беннет не буде намагатися щось кардинально змінювати як можна довше. Іншими словами, новий уряд буде підтримувати політику Нетаньяху без участі самого Нетаньяху.
Таким чином, для палестинців новий ізраїльський уряд, за який вони не можуть голосувати, але який керуватиме їхнім життям, не принесе суттєвих змін.
Деякі ізраїльтяни дійсно підтримають новий уряд під проводом Беннета. Вони стверджують, що Нетаньяху завдав великої шкоди ізраїльським урядовим установам і змінив систему задля власної вигоди. Але важко сприймати це як перемогу демократії в державі.
Однак надія все-таки існує. Роками люди у всьому світі дедалі більше стурбовані проблемою поводження Ізраїлю з палестинцями та його баченням апартеїду. Цю політику часто і помилково пов'язували з самим Нетаньяху. Але такий політичний курс давно передує Нетаньяху і охоплює широкий ізраїльський політичний спектр. Зміна варти дасть світові можливість побачити, що мова йде не про одну людину, а про систему, що утримується урядом, резюмує видання.
Нагадаємо, 5 травня закінчився термін, відведений Нетаньяху на формування урядової коаліції. При цьому незадовго до закінчення терміну прем'єр-міністр повідомив канцелярії президента Ізраїлю, що не може сформувати уряд, і повернув мандат глави держави.
Ще ніколи шанси ізраїльського прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху утриматися при владі не виглядали такими слабкими. 2 червня його опоненти на чолі з Нафталі Беннеттом та Яіром Лапідом погодились сформувати уряд, що може завершити еру Нетаньяху, який домінував у політиці країни протягом останніх 12 років.