Протягом усієї історії Росії царі шукали способи домінувати над тим, що вони називали "ближнім зарубіжжям" своєї розгалуженої імперії. Війна в Україні відбувається за цим же принципом. Якщо Путін здобуде перемогу, то цілком логічно, що він зверне свою увагу на Молдову, де знаходиться анклав російських сепаратистів, Придністров'я, і який вже окупований Росією.
Але поблизу є й інша дуже приваблива мета — Західні Балкани. Ця ділянка території охоплює чотири стабільні члени НАТО: Хорватію, Албанію, Чорногорію і Північну Македонію. Але Кремль дивиться і на інші країни — Сербію, Косово та етнічно розділену Боснію і Герцеговину. Як Путін може спробувати розширити російський вплив і підірвати взаємодію НАТО та ЄС у цьому важливому куточку Європи? Агенство Bloomberg спробувало розібратися.
Після розпаду Югославії в кровопролитних балканських війнах 1991-2001 років загинули сотні тисяч мирних жителів. Зберігається напруженість у відносинах між римськими католиками в Хорватії, православними християнами здебільшого в Сербії та мусульманами в Албанії, Косові та Боснії. Путін прагне отримати вигоду з цієї незавершеної історії. Він знає, що якщо країни-члени НАТО знову будуть втягнуті в підтримання порядку на неспокійних Балканах, вони будуть відвернені від підтримки України.
У Косово, колишньому регіоні Сербії, який ні серби, ні росіяни не визнають як незалежну державу, досі перебувають кілька тисяч миротворців НАТО. Минулого року сербські військові були приведені в стан підвищеної бойової готовності після того, як унаслідок заворушень, влаштованих етнічними сербами-протестувальниками в Косові, постраждали близько 100 солдатів НАТО. Це змусило альянс направити туди ще кілька сотень миротворців. Путін явно заохочує Сербію чинити тиск на підтримуваний НАТО уряд Косова.
Він також прагне дестабілізувати хиткий уряд Боснії й Герцеговини, який розділений на дивне тристороннє президентство з одним представником від кожної з трьох основних етноконфесійних груп. Найдосвідченішим політичним діячем є Милорад Додик, президент Республіки Сербської у Боснії й Герцеговині, який тісно пов'язаний із Москвою.
"На щастя, у Заходу є варіанти. На цей час ідея розгортання батальйонів НАТО в Україні малоймовірна. Тому збільшення чисельності військ, розгорнутих у Косово зараз, і випередження заворушень, які намагається розпалити Путін, цілком можливе і має стратегічний сенс", — пише Bloomberg.
Це стало б прикладом ефективного регіонального поділу зусиль у рамках альянсу. Країни НАТО на Балканах і прилеглих територіях (наприклад, Греція та Італія) можуть зосередитися на цьому регіоні. Країни Східної та Північної Європи можуть очолити зусилля щодо України. Великі країни на заході — Франція, Німеччина, Велика Британія і США володіють достатніми ресурсами, щоб діяти в обох напрямках.
Поряд зі стабілізаційними силами, НАТО має пам'ятати про використання Росією так званої гібридної війни. Путін вміє використовувати соціальні мережі, кампанії з дезінформації та проросійську пропаганду для створення напруженості за межами своїх кордонів. НАТО має використовувати свої власні інформаційні мережі для викриття та протидії цим хибним наративам.
Якщо росіяни вирішать підвищити ставки, вони можуть використати кібератаки проти електромереж та інших життєво важливих цілей у Косово і несербських частинах Боснії. Це призведе до плутанини та посилить соціальне невдоволення. НАТО може надати балканським союзникам і друзям досконаліші системи кіберзахисту.
Крім того, існують економічні стимули, які можуть протистояти російському втручанню. Сербія відчайдушно хоче вступити до ЄС, як і Боснія й Герцеговина. Їхні лідери хочуть мати можливість взаємодіяти із Заходом і уникнути санкцій. Сербський посол у США нещодавно написав листа, в якому стверджує, що Сербія хоче тільки миру. Серби можуть показати, що вони щирі, відкинувши маніпуляції Путіна і дозволивши Заходу зосередитися на своїй головній проблемі — аморальних діях Росії в Україні.
Про те що на Західних Балканах починається гонка озброєнь читайте у статті Володимира Цибульника "Агресія Росії. В одному з регіонів Європи починається гонка озброєнь".