Цілком виправдано зміна клімату часто визначається як центральна проблема сучасного світу, і хоча це беззаперечно важливо, існує ще одне серйозне завдання: як зробити так, щоб технологічний прогрес не перетворилися на зброю проти людства. Нові технології, корисні на перший погляд, з часом використовуються або як зброя, або як знаряддя ведення війни, пише Bloomberg.
Термін «зброїзація» можна використовувати буквально — атаки дронів, кібератаки, вороже використання штучного інтелекту, атаки з космосу, біологічна зброя тощо. Добре, що світ виходить із періоду технологічної стагнації, але в цьому криється небезпека: загальним принципом світової історії є те, що нові технології, навіть найбільш корисні для людей, з часом використовуються або як зброя, або як інструменти війни.
Це стосувалося і залізниці, і літаків і, звичайно, атомної енергетики. Ймовірно, подібна тенденція не омине і нові технологічні розробки.
Атаки дронів та кібератаки вже є поширеними в багатьох частинах світу, особливо на Близькому Сході та прилеглих регіонах.
Можна припустити, що їхнє застосування пошириться на більшу кількість регіонів. Багато людей сьогодні вважають кібератаки здебільшого комерційною або бюрократичною проблемою, але такі інструменти можуть легко заблокувати значну частину економіки або нейтралізувати деякі військові активи.
«Ворожий штучний інтелект», атаки в космосі та біологічна зброя ризикують зайти ще далі. Деякі з цих технологій можуть стати основними стратегічними важелями впливу протягом кількох десятиліть.
Більшість сучасних країн не готові до такого «нового світу». Ці проблеми не мають очевидних рішень, і вони не пропонують жодного способу надання політичної переваги. Сполучені Штати, для прикладу, навіть не досягли значного прогресу в підготовці до потенційної нової пандемії, а понад 2 500 американців помирають щодня від COVID-19.
Деякі політики закликають витрачати більше на національну оборону. Цикли закупівель можуть тривати десятиліття або й довше, але відповідні технології вдосконалюються з кожним роком.
Більшість урядів Європи, особливо в Німеччині, просто припускають, що ці проблеми ніколи їх не торкнуться. Однак загроза війни між Росією та Україною стала нагадуванням про тривожну реальність.
Китай, навпаки, має ідеологію для вирішення цих проблем — ідеологію спостереження. Залишається з’ясувати, чи зробить застосування подібних інструментів як на власному населенні, так і за кордоном, Китай більш стабільним або призведе до міжусобної боротьби за політичну владу. У будь-якому випадку, метою має бути захист від цих автократичних ідеологій.
США також практикують спостереження, хоча більше за іншими країнами, ніж за власним населенням. Для Америки це не так ідеологія, як прихована практика. Незалежно від того, як ви ставитеся до американського програміста Едварда Сноудена, його вчинок викликав масштабні дебати.
Існують ідеології, які вирішують частину проблеми «зброїзації технологій». Деякі групи людей особливо ті, які зосереджуються на небезпеці штучного загального інтелекту (AGI), бояться, що «надрозумний» ШІ стане занадто самостійним, розвине власний розум і буде нав’язувати свою волю людству.
Така гіпотеза має право на існування. Якщо загальний штучний інтелект настільки потужний, то зрозуміло, що його «проміжні продукти», у поєднанні з людськими зусиллями, можуть викликати багато військових конфліктів.
Також існує ідея, що розробку нових технологій слід взагалі припинити. Можна було б обговорювати співвідношення вигоди і витрат від цього рішення, але достатньо сказати, що Китай, Росія та багато інших автократичних країн явно не мають таких планів, а у США та інших демократій немає вибору, крім як спробувати випередити суперників. Це не дуже обнадійливе бачення майбутнього, резюмує видання.
Штучний інтелект більше не видумка фантастів. Люди мають справу з ним щодня і навіть допомагають йому, самі того не усвідомлюючи. Про те, що ж таке штучний інтелект, як його використовує людство і чи в тренді Україна, розповідає Наталя Шаховська у статті «Від фантастики до реальності».