Зараз у світі спостерігається найбільш значний зсув у "великодержавних" стосунках з моменту розпаду Радянського Союзу, про це йдеться у статті видання "The Economist" під назвою "Нова гра".
Автор статті стверджує, що зараз американське панування оскаржується.
"Континент розділений кривавими битвами в Сирії і обмілинами в Південно-Китайське море", - так видання підкреслює головні точки конфліктів на сьогоднішній політичній карті світу. "Ми спостерігаємо найбільш значне зрушення у "великодержавних" стосунках з моменту розпаду Радянського Союзу", - йдеться в статті.
У Сирії Росія розгорнула свої військові сили, щоб придушити революцію і підтримати режим Асада. У водах між В'єтнамом і Філіппінами Америка не визнає територіальних претензій Китаю. "В останні 25 років Америка домінувала у великій політиці. Але зараз вона живе у світі, в якому це заперечується. "Нова гра" з Росією і Китаєм, яка розгортається в Сирії і Південно-Китайському морі, додає смаку боротьби", - пише видання.
Автор пише, що Путін втрутився у Сирію, щоб зміцнити свій авторитет у себе в країні. Але також, щоб показати, що на відміну від Америки, Росії можна довіряти, оскільки вона нібито може досягти цілі на Близькому Сході. Росія хоче довести, що вона не просто "бензоколонка під виглядом країни", як про неї колись сказав сенатор США Джон Маккейн.
Зараз також, як стверджує видання, йде боротьба за правопорядок. Путін хоче дискредитувати стратегічне управління Америкою міжнародним порядком. США кажуть, що народне невдоволення і зловживання, пов'язані з порушеннями прав людини в Сирії, є аргументом для того, що Асада треба повалити. А Путін, навпаки, хоче "применшити" важливість прав людини, які, як він бачить, є певною "ліцензією" Заходу на втручання у суверенні країни.
Китай зараз веде свою "гру" в районі спірних островів Спратлі в Південно-Китайському морі, говориться в статті. КНР нав'язує свою присутність в цих водах, споруджуючи штучні острови з полігоном і злітно-посадочними смугами. Так зростає його "морська могутність". "Китай створює острова, тому що він може. Створюючи їх, він вписується в стратегію домінування. Двадцять років тому американські військові кораблі плавали там без будь-яких обмежень, сьогодні вони опинилися в потенційно ворожих водах", - пише автор.
Як зазначає автор, Америка не приймає таке положення справ і наполягає на тому, що Китай повинен встановити свої претензії шляхом переговорів або через міжнародний арбітраж. "Китай стверджує, що в своєму регіоні, для острівних спорів, зокрема, тепер він встановлює правила", - сказано в статті.
Як вважає автор статті, нема чого дивуватися тому, що верховенство Америки в даний час оскаржується. Після розпаду Радянського Союзу абсолютна світова перевага Сполучених Штатів інколи починала здаватися нормальною. Насправді, їх домінування досягло таких висот, тільки тому, що Росія не оговталася, а Китай перебував у деякому "хаосі" досить довго.
"Існує, тим не менш, привід для занепокоєння. Відродження російської влади вже призвело до анексії Криму і вторгнення на сході України – порушення міжнародного права", - сказано в статті. А президент США Барак Обама відчуває себе спокійно, бо економіка Росії слабка.
"Відносини між Китаєм і Америкою ще більш важливі, і ними ще важче управляти. Заради миру та процвітання вони вдвох повинні бути в змозі працювати разом. І все ж, їх відносини неминуче страждають від суперництва і недовіри", - вважає видання.
Що стосується зовнішньої політики США, її поки не оскаржують у світі. За період правління останніх трьох президентів її принцип полягав у тому, щоб експортувати американські цінності, хоча іноді здавалося, що це нав'язування. Ідея полягає в тому, щоб країни почали неминуче тяжітиме до демократії, ринків і дотримання прав людини. Оптимісти вважали, що навіть Китай рухається в цьому напрямку.
Проте в Іраку і Афганістані звільнення не принесло стабільності. "Демократія не прижилася. Обама з'явився до висновку, що Америка повинна відступити. У результаті, він передав Росії ініціативу на Близькому Сході вперше з 1970 року", - сказано в статті.
Усі сподівалися, що Америка буде більш активно себе проявляти. Але Обама захотів, щоб інші країни розділили відповідальність за систему міжнародного права і дотримання прав людини, що може працювати за умови, якщо Штати будуть встановлювати "повістку дня", беручи на себе ініціативу, як це було з ядерною програмою Ірану. "Нова гра буде містити жорстку дипломатію і іноді розумне застосування сили", - запевняє видання.
У Америки є такі ресурси, яких не вистачає в інших, зокрема, мова йде про НАТО. "Тому в плані військової сили у США немає рівних, але їй перешкоджають політики, чиї рішення засновані на вигоді (pork-barrel politics). Це найбільший гальма американського лідерства – дисфункціональність політики Вашингтона. Це не просто погана реклама демократії, це також заганяє в кут інтереси Америки. В умовах нової гри це те, чого Сполучені Штати і світ не можуть собі дозволити", - резюмує видання.
Як писало видання The Washington Post, США загрожує втрата репутації через бездіяльність у Сирії.
Після початку повітряної військової операції Росії в Сирії 30 вересня низка ЗМІ відреагували на дії Вашингтона негативно. Так, видання Financial Times писало, що США реагують на авіаудари РФ в Сирії незграбно. Перше, що вони зробили – це заявили, що міжнародна кампанія проти "Ісламської держави", яку очолює американська адміністрація, буде тривати без змін.
Однак інші, як, наприклад, Washington Post писали, що бездіяльність США в Сирії є розсудливою, оскільки ставить "національні інтереси вище національного его".