У Німеччині зацвіли каштани. За інформацією експертів, це ознака, що дерева смертельно хворі, передає dw.
Цвітіння каштанів у жовтні - зовсім не примха природи, а найяскравіша ознака того, що дерева дуже погано себе почувають і жити їм залишилося зовсім недовго, стверджують експерти.
Зокрема, Філіп Шенфельд з Баварського інституту виноградарства і садівництва (LWG) пояснив цей осінній феномен.
"Грубо кажучи, тут діє такий принцип: якщо вже мені все одно помирати скоро доведеться, то я, принаймні, хоча б докладу зусиль до того, щоб зробити до тих пір якомога більше потомства", - повідомив Шенфельд.
Як пояснюють фахівці, один з чинників загибелі дерев - літня спека і посуха, що зачіпали Європу три роки поспіль. Через таких погодних умов ці вологолюбні дерева ослабли, і у них залишилося мало ресурсів - для того, наприклад, щоб впоратися з таким шкідником, як мінуюча міль.
Ці комахи зустрічаються майже на всіх белоцветная (звичайних) кінських каштанах. Їх гусениці харчуються листям, які в результаті стають схожими на іржаві і обпадають. Виглядає це непривабливо, але багато дерев все ж могли б вижити, якби їм доводилося боротися тільки з комахами. Тим більше що в Німеччині проти шкідників використовують ефективний метод: восени опале листя каштанів згрібають в купи, вивозять і утилізують. Це дозволяє запобігти тому, що з відкладених міллю на листових пластинах яєць навесні вилупиться наступне покоління личинок, які продовжать завдавати шкоди деревам.
Правда, також велику небезпеку, для каштанів представляє бактерія Pseudomonas syringae pathovar aesculi (бузковий псевдомонас), що викликає бактеріальний некроз тканин і загибель дерева. Імовірно ця хвороба прийшла в Європу з Індії. Вона вже давно поширюється по континенту. У Німеччині бактерія вражає рослини приблизно з 2008 року. На корі заражених дерев з'являються "рани" - бурі або чорні плями, які постійно "кровоточать": з них випливає жовта або червона слизова рідина. Як правило, таке відбувається навесні.
В пошкоджені ділянки кори легко проникають і інші мікроорганізми - наприклад, грибки, які в поєднанні з бузковим псевдомонас становлять смертельну небезпеку для дерев. Боротися з бактерією неможливо. Навіть вплинути на її поширення людині поки не під силу. Такий висновок зроблено вченими Інституту Юліуса Кюна, що досліджує культивовані рослини.