Більшість людей, які приходять на нову роботу, сподіваються на спокійний період «облаштування» на новому місці. Такої можливості канцлер Німеччини Олаф Шольц не отримав. Шольц склав присягу 8 грудня, а зараз опинився в центрі найбільшої за останні десятиліття кризи для європейської безпеки, пише Financial Times.
Найбільшим випробування для Шольца є зустріч із російським президентом Владіміром Путіним у Кремлі. На тлі загрози вторгнення РФ в Україну ставки не можуть бути вищими.
У розпал цієї кризи Росія намагалася посіяти розкол всередині західного альянсу і розглядала Німеччину як можливу слабку ланку. Саме тому Шольц повинен піти на зустріч з Путіним з чіткими цілями та повідомленнями.
Важливо наголосити на єдності альянсу НАТО і підкреслити, що Росію чекають серйозні економічні санкції, якщо вона нападе на Україну. Єдність і міцність Заходу залишаються найкращим способом стримування російської агресії.
Є деякі специфічно німецькі проблеми, з якими зіштовхнувся Шольц. Доля газопроводу «Північний потік-2», який тягнеться з Росії в Німеччину в обхід України, стала випробуванням рішучості Заходу та Берліна.
Шольц публічно дуже обережно висловлювався про «Північний потік-2» і відмовлявся чітко сказати, що напад Росії на Україну призведе до «повної загибелі проекту».
Якби канцлер Німеччини зараз відкрито сказав, що «Північний потік-2» закриється в день початку війни, це мало б значний ефект. Шольц, можливо, не хоче говорити про це публічно, через побоювання залишити німецький уряд відкритим для дорогого судового процесу.
В такому випадку повідомлення Путіну слід передати рішуче, але приватно. «Північний потік-2» став дуже символічним проектом, і будь-які сумніви можуть стати основою неправильного тлумачення з боку Москви.
У більш широкому плані ситуація навколо України дала зрозуміти, що Німеччині необхідно переглянути відносини з Росією. Як новий канцлер, Шольц має можливість для перезавантаження відносин Берліна та Кремля на тлі нових обставин.
Лідер Німеччини має чотири основні пріоритети, коли йдеться про Росію: енергетика, політика стримування, стратегічні інтереси та освіта.
Що стосується енергетики, то зараз як ніколи зрозуміло, що десятиліття непродуманої політики поставили Німеччину в небезпечну залежність від російського газу. В ідеальному світі Німеччина могла б скасувати свою заборону на ядерну енергетику. Навіть якщо наразі це політично неможливо, Берліну необхідно докласти зусиль для диверсифікації постачання енергії та прискорення переходу на відновлювані джерела.
Як країна, що твердо віддана як ЄС, так і НАТО, Німеччина має вирішальне значення для західного альянсу. Шольц повинен продемонструвати, що зусилля нарощування дипломатичного та військового потенціалу ЄС не відбуватимуться за рахунок розриву зв’язків із США. Будь-який натяк на спроби «витіснити» Америку з Європи може розколоти як ЄС, так і ширший західний альянс. Це також буде посилювати російську агресію.
Канцлер Німеччини повинен відкрито говорити про важливість стримування агресії РФ. Громадська думка Німеччини має сильну пацифістську лінію. Але зараз, як ніколи, для миру в Європі потрібна готовність інвестувати у військову силу та єдність альянсу.
Хоча криза в Україні все ще розгортається, вона вже підкреслила, що Росія є небезпечним сусідом. Комерційного та культурного обміну недостатньо, щоб впоратися з викликом Москви. Це неприємне повідомлення для німецької громадськості. Але Шольцу доведеться пояснити ситуацію власному народу, резюмує видання.
США попередили союзників у Європі, що вони побоюються нападу Росії на Україну 16 лютого. ЦРУ спільно з Пентагоном проінформували федеральний уряд Німеччини та інші держави НАТО.
Президент України Володимир Зеленський провів переговори з федеральним канцлером Німеччини Олафом Шольцем, обговорили військову активність Росії біля українських кордонів.
Шольц також заявив, що подальша агресія Росії проти України спричинить серйозні політичні, економічні та геостратегічні наслідки для РФ.
Докладніше про те, чим загрожує Європі та миру широкомасштабна війна в Україні, читайте у статті Дмитра Менделєєва "Війна у «замінованій» країні...".