Захід намагається вести переговори з Кремлем, щоб запобігти новому вторгненню Росії в Україну. Однак нинішня ситуація далека від деескалації, до якої закликає Вашингтон. РФ перекидає військові сили до Білорусі та в бік Чорного моря, нібито для «тренування». Оскільки Захід сигналізував про те, що він навряд чи буде воювати через Україну з Росією, США передають Москві єдине повідомлення про продовження дипломатичної взаємодії, яке, без сумніву, варте уваги Кремля. Але якщо РФ вибере військовий варіант, економічні втрати, унаслідок санкцій Заходу, будуть потужними, пише Financial Times.
Однак викликає тривогу те, що безпосередньо напередодні переговорів держсекретаря США Ентоні Блінкена з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим двоє впливових західних лідерів продемонстрували розкол щодо України.
Під час засідання Європарламенту в Страсбурзі президент Франції Еммануель Макрон закликав країни ЄС провести власний діалог з Москвою, а також запропонував «європейський погляд» на побудову нового порядку «безпеки та стабільності».
Викликавши тривогу в Брюсселі, Париж пізніше заявив, що Франція повністю підтримує переговорні зусилля спільно з США. За словами чиновників, заклик Макрона має на меті зміцнити, а не підірвати єдність НАТО.
Однак французький лідер вже давно вважає, що європейці повинні взяти на себе більше відповідальності за власну оборону та безпеку. У 2019 році він зробив менш продуманий крок до європейського «перезавантаження» відносин із Росією.
Однак, подібний крок зараз застав західних союзників зненацька. Попередні контакти Макрона з Москвою не тільки збентежили Німеччину та центральноєвропейських членів ЄС, але й не змінили агресивну політику російського президента Владіміра Путіна.
Під час прес-конференції президент США Джо Байден також погіршив ситуацію необережними коментарями.
Визнаючи, що Росія може розпочати лише «часткове вторгнення» в Україну, Байден у відповідь зазначив, що «в НАТО є розбіжності відносно того, що країни готові робити».
Можливо, є певні переваги в спробах стримувати Росію за допомогою дипломатії, натякаючи на зростання масштабу санкцій у відповідь на агресію. Однак немає нічого корисного у відкритих заявах про розкол в альянсі в період гострої геополітичної напруги.
Керувати галасливим альянсом демократій, що охоплює Атлантику та європейський континент, є важким завданням. Але єдність слів і дій є вирішальною, якщо Захід хоче стримати Москву від подальшої агресії проти України або ефективно відповісти на провокації Кремля.
Путін, який вдома не має реальних інституційних обмежень щодо здатності застосовувати силу на свій розсуд, вміє сіяти розкол серед західних лідерів. Не можна давати можливості Путіну робити це.
Політичним лідерам потрібно бути особливо обережними під час публічних заяв, так само, як і під час дипломатичних переговорів.
Незважаючи на те, що Макрон прагне до європейського бачення нового порядку безпеки, безпосереднім пріоритетом має стати домовленість між Вашингтоном та Європою про жорсткі санкції і оборонну військову допомогу Україні за різних сценаріїв розвитку російської агресії.
Це включає рішучу реакцію Заходу у випадку, якщо Москва вибере не відкриті військові дії, такі як кібератаки, для прикладу.
Париж повинен зіграти ключову роль, посиливши рішучість нового уряду Берліна, який також надсилав неоднозначні повідомлення щодо своєї готовності зупинити газопровід «Північний потік-2» або заборонити Росії використовувати міжбанківську систему платежів SWIFT.
Лише озброєний спільною позицією та єдністю Захід може стримати Росію, резюмує видання.
Нагадаємо, у Києві стурбовані через те, що у Заходу немає єдиної позиції щодо введення антиросійських санкцій в разі нового вторгнення в Україну. Як повідомляє CNN, посилаючись на джерела в українській владі, там вважають, що єдності щодо цього питання немає й у НАТО, хоча країни-члени Альянсу намагаються показати, що вони мають спільну позицію у кризовий період.
Про стратегію адміністрації Джо Байдена щодо стримування масштабної агресії Росії проти України, підходи Вашингтона до зниження ризиків ескалації читайте у статті Олександра Хари "Як Білий дім відповів Кремлю: навіщо Блінкен приїздив до Києва".