В американського сенатора Джей Ді Венса, якого Дональд Трамп призначив кандидатом у віцепрезиденти, було важке дитинство.
Мати його була наркоманкою, яка народила першу дитину у 18 років. Вона билася з вітчимом, лупцювала Джей Ді, погрожувала його вбити й дійшла якось до того, що поліція забрала її в кайданках.
Домашні травми позначалися на здоров’ї хлопчика. Крім частих хвороб, його психіка зазнала деформації: йому сподобалася жорсткість, і побиття вітчимом матері почало його приємно збуджувати.
В автобіографії Венс описує життя бідного населення в штатах, де раніше була важка індустрія, а тепер панує безробіття й наркоманія. Жінки народжують рано. Після народження дитини вони вже не можуть продовжувати навчання, не одержують професії та хорошої роботи. Водночас зберігається традиційний сімейний устрій: чоловіки в родині домінують і безкарно гуляють наліво. «В цій культурі передбачалося, що чоловіки можуть вийти з дому й робити все, що їм заманеться», — пише політик.
Нині Венс багатий, одружений, має трьох дітей і вважає себе непорушним авторитетом із питань сім’ї та моралі.
2024 року тема сім’ї стала однією з головних у передвиборчих кампаніях кандидатів у президенти США, й у своїх виступах Венс озвучує позицію Республіканської партії й Трампа на цю тему.
Як і його однопартійці, Венс вітав скасування федерального закону, що гарантує право на аборт, і тепер обстоює жорстку заборону на аборти по всій країні. На думку політика, навіть вагітність унаслідок зґвалтування або інцесту не виправдовує аборту. Він назвав такі обставини незручними, але недостатніми для того, щоби дозволити аборт.
Венс вважає, що навіть словесну підтримку права на аборт слід придушити. У своїй розмові з групою консерваторів, пише ProPublica, він запропонував карати компанії, які захищають право на аборт, і їхніх співробітників, котрі висловлюють таку ж думку.
Як наслідок заборони на аборт, Республіканська партія виступає й проти ЕКО (екстракорпорального запліднення), до якого часто вдаються пари з проблемами фертильності. ЕКО вже криміналізували в Алабамі. Постановою суду заморожені ембріони прирівняли до дітей. Ця заборона спричинила шквал обурення навіть серед затятих республіканців, які сподівалися стати батьками.
Парадоксальним чином цінність громадянина, на думку Венса, має визначатися саме кількістю дітей у сім’ї. В одному з виступів він запропонував дати більше голосів людям із дітьми, ніж тим, у кого їх немає: «Погляньмо тверезо на наслідки й реальність: якщо ви не вкладаєте стільки ж у майбутнє цієї країни, можливо, ви не маєте отримувати такий самий голос».
Про бездітних людей Венс згадує з особливою зневагою. Так, у інтерв’ю 2021 року на Fox News із Такером Карлсоном він скаржився, що США управляють демократи, корпоративні боси та «купка бездітних котятниць».
«Це просто факт: погляньте на Камалу Гарріс, Піта Буттіджеджа, АОК (Александрію Окасіо-Кортес. — А.Б.-К.) — усе майбутнє демократів контролюють люди без дітей, — сказав Венс. — І як узагалі можна пояснити, що ми передали нашу країну людям, у яких немає реальної зацікавленості в її майбутньому?»
Ідеологія Республіканської партії передбачає суто патріархальну багатодітну родину, де в жінок оптимально скорочений вибір можливостей. Попри досвід свого дитинства Венс хотів би не лише заборонити жінкам робити аборт, а й обмежити їхню можливість розлучитися навіть із чоловіком, який б’є.
Водночас він допускає, що розлучення у випадках, коли партнери нещасливі й дружини страждають від побоїв, може бути полегшенням для подружжя: «І, можливо, розлучення спрацювало для мам і тат, хоча я скептично ставлюся до цього. Але це насправді не спрацювало для дітей від цих шлюбів», — запевняє Венс, вочевидь, забувши про те, що сам писав про своє дитинство.
Сім’я й суспільство, побудовані за принципом гендерної ієрархії, не надто відрізняються від соціальної структури, знайомої Венсу з дитинства. І слід зазначити, що Трамп цілком відповідає цим ідеалам. Той факт, що Трамп двічі розлучався, зраджував третю дружину, яка щойно народила, з порноакторкою, вчиняв акти сексуальної агресії й похвалявся цим, тільки підтверджує «правильний» соціальний уклад, де чоловік обстоює свою домінантну позицію в сім’ї та світі.
Трамп невипадково вийшов на сцену на Конвенції Республіканської партії під звуки хіта It’s A Man’s Man’s Man’s World, що підкреслює ультраконсервативні гендерні норми:
«Чоловік думає про наших дівчаток і хлопчиків,
Чоловік дарує їм щастя, адже він робить іграшки.
А коли чоловік створив усе, що міг,
Він заробляє гроші й купує те, що потрібно, в інших чоловіків.
Це чоловічий світ,
Але цього світу не було б без жінки або дівчинки».
Та звернімося тепер до платформи демократів і «котятниць».
Передусім Венс поспішив, назвавши бездітними Камалу Гарріс, кандидатку в президенти від демократів, і Піта Буттіджеджа, міністра шляхів сполучення. Дві молоденькі пасербиці Гарріс негайно за неї заступилися. «Як можна бути бездітною, коли в тебе є такі милі діти, як Коул і я», — написала одна з них в Instagram Stories.
За Гарріс заступилася й колишня дружина її чоловіка Керстін Емхофф: «Уже понад десять років, відтоді як Коул і Елла були підлітками, Камала виховує їх разом із Дугом і зі мною. Вона любляча, турботлива, завжди готова дітей захистити й завжди до них уважна. Я люблю нашу розгалужену родину і вдячна за присутність у ній Камали», — сказала Емхофф у інтерв’ю CNN.
Помилився Венс і у випадку Буттіджеджа.
Буттіджедж — гей. Але він одружений зі своїм партнером, і 2021 року вони всиновили близнюків — хлопчика й дівчинку. У своїх інтерв’ю Буттіджедж часто розповідає про свою сім’ю, батьківські турботи й радощі.
На противагу республіканцям тема сім’ї для демократів пов’язана зі свободою та рівноправністю. На Демократичній конвенції в серпні провідні політики поспішали поділитися подробицями особистого життя, які підкріплюють їхні погляди. Гарріс і її сестра розповідали про своє щасливе дитинство з матір’ю-одиначкою, блискучою, за їхніми словами, біохімікинею й професоркою університету. «Мама виховала нас так, що ми вірили, що можемо досягти всього, чого прагнемо», — сказала Майя Гарріс, за професією юристка та політична консультантка.
Кандидат у віцепрезиденти Тім Волц розповів про те, як він і його дружина боролися з безплідністю за допомогою ЕКО. «Я пам’ятаю, як молився щоночі про телефонний дзвінок, як стискалося серце, коли дзвонив телефон, і як ми страждали, коли дізнавалися, що лікування не допомогло, — сказав він. — Але в нас був доступ до лікування безпліддя. І коли народилася наша донька, ми назвали її Хоуп (Надія.— А.Б.-К.)».
Про те, що її діти народилися за допомогою ЕКО, і про зв’язок теми сім’ї з принципами свободи та рівноправності сказала й Мішель Обама: «Урізання нашої охорони здоров’я, позбавлення нас свободи контролювати своє тіло, свободи стати матір’ю за допомогою ЕКО, як це зробила я, — все це не поліпшить стану здоров’я наших дружин, матерів і дочок».
* * *
«Усі щасливі родини схожі одна на одну», — написав якось консервативно налаштований російський письменник Лев Толстой. Із цією максимою XIX століття згодні нині республіканці в США. Щастя, вважають вони, має бути стандартизованим, і родини хоч-не-хоч зобов’язані дотримуватися правил, продиктованих державою. Водночас незгодних громадян слід придушити й покарати. В такому погляді на життя, безперечно, просвічують принципи авторитаризму.
Демократи, навпаки, вважають, що щастя різноманітне. Вони бачать родину як відображення плюралістичного суспільства, де панує рівноправність і немає єдиного набору цінностей, які всі змушені поділяти. За такого розкладу в суспільстві є попит не на насильство, а на кооперацію між не схожими одне на одного, але рівними громадянами країни.
Вибір між цими двома баченнями життя американці зроблять у листопаді, і їхнє рішення може позначитися не тільки на їхньому особистому житті, а й на усталеності демократичних цінностей в усьому світі.